На території УПЦ КП працювали "чорні археологи"? - Бригинець

Сьогодні активісти, які прорвалися на територію будівництва за адресою пров. Десятинний, 3-5, виявили незаконні археологічні розкопки.

Люди, які виконують їх, відмовилися надати дозвіл, що засвідчив би право проводити археологічні розкопки та їхню кваліфікацію, повідомляє голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

"Після закінчення прес-конференції щодо запланованого будівництва на підмурках Десятинної церкви, яка відбулася біля цих же залишків храму, активісти пішли до іншої гарячої точки, що знаходиться поруч – Будиночка настоятеля, який стоїть на підмурках Княжого палацу, - розповів депутат. - Як виявилося, під прикриттям будівельних робіт там ведуться незаконні розкопки".

Нині Будиночок настоятеля втратив статус пам’ятки і його демонтують.

"Якщо згадати, то на місцях значної кількості будівництв в історичних зонах Києва за останні роки чомусь не було оприлюдненого інформації щодо суттєвих археологічних та історичних знахідок, - зазначив депутат. - Припускаю, що знахідки насправді були, але опинилися в руках "чорних" археологів та колекціонерів".

Будинки у провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень.

Тепер історичні будинки зносяться, а на відведеній території заплановане будівництво.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.