З'явився російсько-білоруський сайт "Историческая правда". ФОТО

Відкрилося російсько-білоруське науково-популярне видання, присвячене історії. Воно називається "Историческая Правда" і - за словами творців - натхненне успіхом української "Історичної Правди".

Про це "Історичній Правді" розповів творець проекту Павєл Шерємєт.

"Загальновідомо, що Росія - країна з непередбачуваним минулим, - пояснив засновник мету сайту. - Тому дискусії на історичні теми мають напружений і гострий характер. Десятиріччя тиску на історичну науку політичної - комуністичної - ідеології призвели до того, що цілі пласти історії або забуті, або надзвичайно спотворені".

Головний редактор проекту - Владімір Тіхоміров, редактор відділів науки у російських виданнях "Коммерсантъ" і "Огонёк".

На сайті є також білоруська версія. Її редагує історик Ігар Мєльнікав - фахівець з історії Білорусі середини XX сторіччя.

За словами Шерємєта, проект створено за підтримки фонду "Династія" засновника компанії "Вимпелком" ("Білайн") Дмітрія Зіміна.

"Прототипом нашого сайту стала українська "Історична Правда", на яку ми рівняємося і з якою хотіли б тісно співпрацювати, - зазначив журналіст. - Звідси і назва наша".

Павєл Шерємєт - редактор сайту "Білоруський партизан", колишній шеф-редактор кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Уродженець Мінська. Автор ряду документальних фільмів і книг на політичну й історичну тематику. Опонент політичного режиму президента РБ Аляксандра Лукашенко.

Адреса нового проекту - istpravda.ru.

Рубрики сайту: "Публікації", "Коротко", "Книги", "Колонки", "Дайджест", "Інтерв'ю", "Екскурсії", "Артефакти", "Музеї" тощо. Є окрема рубрика "Реконструкція", присвячена військово-історичній реконструкції.

 Фото з репортажу про реконструкцію дій УПА на території Білорусі. Сидить з ППШ редактор білоруської версії Ігар Мєльнікав

Як відомо, в листопаді 2012 року в мережі з'явився пам'яткознавчий ресурс "Старожитності".

В січні 2012 року історики Андрій Портнов і Володимир Маслійчук запустили сайт для академічного спілкування істориків Historians.in.ua.

В серпні 2011 року сайт, присвячений історії України, відкрила газета "День".

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.