Будинок на фундаментах Княжого палацу в Києві знесли

Будинок у пров. Десятиному, 3, який стоїть на підмурівку середньовічного палацу київських князів і проти знесення якого виступали київські активісти, знесли.

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Багато киян виступали проти знесення цієї будівлі, - зазначив депутат. - Адже навіть якщо з юридичної точки зору всі документи були підготовлені, то з моральної - кияни вбачають небезпеку в знесенні згаданого будинку, який має хоч і не архітектурну але історичну цінність".

Депутат також додав, що якщо на місці згаданого будинку, який стоїть на підмурках Княжого палацу, буде зведена велика капітальна будова, то про ідею поновити Княжий палац чи включити його підмурки до загального історично-туристичного комплексу на Старокиївській горі разом з підмурками Десятинної церкви можна забути.

Як відомо, будинки у провулку Десятинному, 3 та 5 були передані у 2002 році Українській православній церкві Київського патріархату для експлуатації й обслуговування адміністративних і господарських приміщень.

Кілька днів тому Бригинець заявив, що на території цих будинків здійснювалися нелегальні археологічні розкопки.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.