Спецпроект

В харківському "Боммері" буде музей

В рамках V Міжнародного фестивалю «Харьковская сирень» в кінотеатрі «Боммер» планується відкрити Музей історії кіно міста Харкова.

Про це пише Городской дозор.

 

Такими планами поділилася співголова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень", начальник управління у справах преси та інформації ХОДА Вікторія Маренич.

"Кінотеатр "Боммер" має давню історію, яка пов'язана з кіно в місті Харкові. Брати Боммер - чудові люди, вони залишили нащадкам таке чудове місце, якому на сьогоднішній день необхідне нове дихання, нові креативні проекти для того, щоб воно було справжнім центром інтелектуального кіно. Тут має бути місце, де ми могли б перегорнути сторінки історії харківського кінематографа, які пов'язані і з ім'ям Федецького, і з іншими іменами. По праву фотографії та копії знімків Альфреда Федецького займуть своє місце в експозиції, яка буде розповідати про історію кіно в місті Харкові", - зазначила вона.

За словами Вікторії Маренич, також під час V Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень" в цій будівлі на вул. Полтавський шлях проводитимуться зустрічі зі знаменитостями і майстер-класи відомих режисерів.

Також V кінофестиваль "Харьковская сирень" подарує місту ще кілька пам'яток історії кінематографа.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.