Спецпроект

В харківському "Боммері" буде музей

В рамках V Міжнародного фестивалю «Харьковская сирень» в кінотеатрі «Боммер» планується відкрити Музей історії кіно міста Харкова.

Про це пише Городской дозор.

 

Такими планами поділилася співголова оргкомітету Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень", начальник управління у справах преси та інформації ХОДА Вікторія Маренич.

"Кінотеатр "Боммер" має давню історію, яка пов'язана з кіно в місті Харкові. Брати Боммер - чудові люди, вони залишили нащадкам таке чудове місце, якому на сьогоднішній день необхідне нове дихання, нові креативні проекти для того, щоб воно було справжнім центром інтелектуального кіно. Тут має бути місце, де ми могли б перегорнути сторінки історії харківського кінематографа, які пов'язані і з ім'ям Федецького, і з іншими іменами. По праву фотографії та копії знімків Альфреда Федецького займуть своє місце в експозиції, яка буде розповідати про історію кіно в місті Харкові", - зазначила вона.

За словами Вікторії Маренич, також під час V Міжнародного кінофестивалю "Харьковская сирень" в цій будівлі на вул. Полтавський шлях проводитимуться зустрічі зі знаменитостями і майстер-класи відомих режисерів.

Також V кінофестиваль "Харьковская сирень" подарує місту ще кілька пам'яток історії кінематографа.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.