У Херсонесі знайшли базиліку

185-ий археологічний сезон у Національному заповіднику "Херсонес Таврійський" став найбільш багатим за кількістю археологічних знахідок за всі роки незалежної України.

 

Про це повідомляє Газета.ua із посилання на "КП-Крим".

"Нам вдалося детально дослідити 1000 квадратних метрів території, на якій і виявили базиліку. Швидше за все, вона датується V-VI століттями. Вдалося відтворити планування споруди на папері. Ми виявили колони, а також фрагменти фрескового розпису на стінах. До слова, в розписах , які переважно зображують лики святих, налічується більше десяти відтінків кольорів", - розповіла кандидат історичних наук, завідувач відділу наукових дослідницьких робіт Національного заповідника "Херсонес Таврійський" Олена Кленіна.

У базиліці дослідники знайшли гему. У стародавні часи гему носили на пальцях як кільця і ​​використовували її в якості друку. Ця знахідка ідеально збереглася, вона зроблена з чорного гагату.

Подібний об'єкт востаннє вчені знаходили 40 років тому.

Біля вівтарного виступу в базиліці (апсиді) археологи виявили дві каплиці, які, як з'ясувалося, слугували похоронними спорудами.

"Вдалося розкрити одну з могил. Судячи з результатів досліджень, скелети належать знаті. На останках жінки знайшли цікавий артефакт - скляний браслет зі стилізованим рослинним орнаментом, який ідеально зберігся", - розповіла Олена Юріївна.

Всю колекцію знахідок учені готують для передачі в музей при заповіднику.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.