Спецпроект

ВИДАНО АНГЛОМОВНУ ХРЕСТОМАТІЮ ПРО ГОЛОДОМОР

В Університеті Альберти (Канада) вийшла друком англомовна збірка про Голодомор 1932-1933 років в Україні.

"Хрестоматія Голодомору" ("The Holodomor Reader") містить ключові джерела та матеріали, багато з яких раніше ніколи не видавалися англійською.

Книга складається з шести розділів у вигляді статей з широким поясненням: наукові та правові оцінки; висновки суддів та резолюції; свідчення очевидців та спогади; покази свідків, які вижили, їхні щоденники та листи; документи СРСР, України, Англії, Німеччини, Італії та Польщі; літературні праці.

Кожен розділ містить передмову із зауваженнями, які описують контент. Книга також має путівник для подальшого вивчення матеріалу та карту.

Авторами книги є професор політичних наук Ратгерського університету (США), спеціаліст з України, Росії та СРСР Олександр Мотиль і заступник директора Канадського інституту українських наук Університету Альберти (Канада) Богдан Клід.

Обкладинка книги. Фото: КІУС

"Окрім пролиття світла на цю людську катастрофу, масштаби якої не були відомі до розпаду Радянського Союзу, ця книга надає достатньо доказів, щоб визнавати Голодомор геноцидом, скоєний Сталіним та його підлеглими", — йдеться у передмові збірки.

"Результати цієї роботи наразі ще мало відомі поза межами нашої країни, - зазначив історик Володимир В’ятрович, член Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років. - Тому англомовне видання, яке включає джерельні матеріали та дослідження, є хорошим способом відкрити страшну правду про Голодомор світові".

В'ятрович підкреслив, що поява цієї книги свідчить про зростання інтересу західних науковців до історії Голодомору. Також історик нагадав, що цій темі присвятили свої книги відомі дослідники Норман Наймарк та Тімоті Снайдер.

Дивіться також:

"Голод в СРСР". Уривок із книги Снайдера "Криваві землі"

Доноси, самогон і байдужість до майна. Як Голодомор змінив життя села

Спогади читачів УП про те, як їхня родина пережила Голодомор

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище