Запорізький губернатор вирішив популяризувати Махна

Губернатор Запорізької області Олександр Пеклушенко вирішив оголосити конкурс на кращу п'єсу про життя і діяльність Нестора Махно.

Таке рішення він прийняв під час своєї робочої поїздки в Гуляйполе, де відвідав краєзнавчий музей Махно, передають "Коментарі".

"Скажу відверто, я для себе ще остаточно не відповів на запитання, ким же він був насправді. Необхідно розуміти інше. Молода людина в 30 років очолювала 60-тисячне військо, а люди, які були набагато старші Махно, називали його "батьком", - зазначив він.

"Скажу однозначно, в його арсеналі були вчинки, які дозволяли його поважати", - додав Пеклушенко.

На думку губернатора, яскравою особистістю Махно цікавиться багато хто, і необхідно використовувати це для підвищення туристичної привабливості Запорізького краю.

"Ми повинні вивчити цю дивовижну, складну особистість. Я оголошую конкурс серед наших літераторів на кращу п'єсу про життя і діяльність Махна", - заявив він.

"Необхідно, щоб наш музично-драматичний театр ім. Магара обов'язково мав у своєму репертуарі таку п'єсу, яка б розкривала і образ, і час, і людину. Також це вкрай необхідно з точки зору зростання привабливості Запорізького краю, як туристичного центру", - зазначив Пеклушенко.

Читайте на ІП на тему:

Незнаному анархісту. Махно і його Українська Повстанська армія

"Моя тривожна юність". Паризькі мемуари Махна

Cкарби Нестора Махна вже під водами Дніпра

Страх перед примиренням. Міліціонери досі бояться Махна

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.