Прах Нестора Махна можуть перенести в Україну

Гуляйпільська райдержадміністрації ініціює процес перенесення праху керівника селянського повстанського руху 1918–1921 років Нестора Махна із Франції на Батьківщину.

 

Про це розказав голова Гуляйпільської райдержадміністрації Олександр Іщенко в інтерв’ю Гуляйполе.city.

За його словами, документи щодо перевезення праху Нестора Махна до Гуляйполя вже готові. У розгляді цього питання бради участь міський голова, депутати і керівництво обласної адміністрації.

"З нашого боку готові всі документи, є заява внучатого племінника Нестора Махна щодо повернення на батьківщину праху його предка. Вже вирішили, де має знаходитись прах Нестора Махна — у музеї", - повідомив Іщенко.

"Наразі чекаємо остаточної відповіді від французької сторони. Бо французька діаспора — проти повернення праху. Тож це питання вирішується на рівні міжнародних відносин", - додав він.

Голова Гуляйпільської райдержадміністрації зазначив, що Нестор Махно історична особистість світового рівня. Тож в ОТГ вже розробили проекти щодо маршруту Нестора Махна, який буде цікавий туристам, створення махновських островів.

"Звісно, на їхню реалізацію потрібні кошти. Й ці питання будемо вирішувати відразу після того, як закриємо нагальні аспекти: ремонт і будівництво основних об’єктів міста та району, а також важливих напрямків автодоріг", - розказав Іщенко.

Нагадаємо: в 2017 році прах Олександра Олеся та його дружини Віри Кандиби перенесли з Чехії і перепоховали у Києві на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.