Прах Нестора Махна можуть перенести в Україну

Гуляйпільська райдержадміністрації ініціює процес перенесення праху керівника селянського повстанського руху 1918–1921 років Нестора Махна із Франції на Батьківщину.

 

Про це розказав голова Гуляйпільської райдержадміністрації Олександр Іщенко в інтерв’ю Гуляйполе.city.

За його словами, документи щодо перевезення праху Нестора Махна до Гуляйполя вже готові. У розгляді цього питання бради участь міський голова, депутати і керівництво обласної адміністрації.

"З нашого боку готові всі документи, є заява внучатого племінника Нестора Махна щодо повернення на батьківщину праху його предка. Вже вирішили, де має знаходитись прах Нестора Махна — у музеї", - повідомив Іщенко.

"Наразі чекаємо остаточної відповіді від французької сторони. Бо французька діаспора — проти повернення праху. Тож це питання вирішується на рівні міжнародних відносин", - додав він.

Голова Гуляйпільської райдержадміністрації зазначив, що Нестор Махно історична особистість світового рівня. Тож в ОТГ вже розробили проекти щодо маршруту Нестора Махна, який буде цікавий туристам, створення махновських островів.

"Звісно, на їхню реалізацію потрібні кошти. Й ці питання будемо вирішувати відразу після того, як закриємо нагальні аспекти: ремонт і будівництво основних об’єктів міста та району, а також важливих напрямків автодоріг", - розказав Іщенко.

Нагадаємо: в 2017 році прах Олександра Олеся та його дружини Віри Кандиби перенесли з Чехії і перепоховали у Києві на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника.

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.