Прах Нестора Махна можуть перенести в Україну

Гуляйпільська райдержадміністрації ініціює процес перенесення праху керівника селянського повстанського руху 1918–1921 років Нестора Махна із Франції на Батьківщину.

 

Про це розказав голова Гуляйпільської райдержадміністрації Олександр Іщенко в інтерв’ю Гуляйполе.city.

За його словами, документи щодо перевезення праху Нестора Махна до Гуляйполя вже готові. У розгляді цього питання бради участь міський голова, депутати і керівництво обласної адміністрації.

"З нашого боку готові всі документи, є заява внучатого племінника Нестора Махна щодо повернення на батьківщину праху його предка. Вже вирішили, де має знаходитись прах Нестора Махна — у музеї", - повідомив Іщенко.

"Наразі чекаємо остаточної відповіді від французької сторони. Бо французька діаспора — проти повернення праху. Тож це питання вирішується на рівні міжнародних відносин", - додав він.

Голова Гуляйпільської райдержадміністрації зазначив, що Нестор Махно історична особистість світового рівня. Тож в ОТГ вже розробили проекти щодо маршруту Нестора Махна, який буде цікавий туристам, створення махновських островів.

"Звісно, на їхню реалізацію потрібні кошти. Й ці питання будемо вирішувати відразу після того, як закриємо нагальні аспекти: ремонт і будівництво основних об’єктів міста та району, а також важливих напрямків автодоріг", - розказав Іщенко.

Нагадаємо: в 2017 році прах Олександра Олеся та його дружини Віри Кандиби перенесли з Чехії і перепоховали у Києві на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".