У Черкасах опозиція не дала перейменувати Енгельса на Чорновола

Депутати Черкаської міської ради не підтримали рішення про перейменування вулиці Енгельса на Чорновола. Це рішення двічі виносилось на голосування - і обидва рази було провалено.

Про це повідомляє "Провінція".

У поіменному режимі підтримали перейменування вулиці 28 депутатів, в той час як для результативного голосування потрібен 31 голос (у міській раді 60 депутатів).

Зберегти назву радянських часів вдалося завдяки депутатам від “Батьківщини”, УДАРу та “Фронту змін”. Якби всі опозиційні депутати висловились позитивно відносно ідеї перейменування – вулиця Енегельса вже зникла б з мапи Черкас.

Не голосували “ЗА” зміну  назви такі депутати-опозиціонери (тобто вони виступили за збереження вулиці Енгельса, повідомляє "Героїка"):

Батьківщина:
Булатецький Максим Миколайович
Добровольський Микола Михайлович
Слуцька Валентина Петрівна
Шабанов Володимир Іванович

УДАР Віталія Кличка:
Кудактін Сергій Вікторович
Єзерський Костянтин Валерійович

"Фронт змін":
Вишиваний Валерій Миколайович
Коверський Анатолій Миколайович
Бондар Юрій Володимирович
Ковальчук Андрій Анатолійович
Лебедцов Борис Борисович

На початку грудня виконавчий комітет Черкаської міської ради ухвалив рішення перейменувати вул. Енгельса на вулицю В’ячеслава Чорновола. Наступним кроком мала бути підтримка цього рішення на сесії міської ради.

Як відомо, в червні 2012 року Уманська міськрада відмовилася перейменувати площу Леніна на площу генерала армії УНР Ольшевського (уродженця Умані). У грудні цього ж року депутати Сухинської сільради Корсунь-Шевченківського району побоялися відкрити у своєму селі пам'ятник воїнам Армії УНР.

При цьому в Жашківському районі відкрили пам'ятник воїнам УНР, і назвали вулицю на честь генерала армії УНР Базильського (уродженця Черкащини).

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.