У Черкасах опозиція не дала перейменувати Енгельса на Чорновола

Депутати Черкаської міської ради не підтримали рішення про перейменування вулиці Енгельса на Чорновола. Це рішення двічі виносилось на голосування - і обидва рази було провалено.

Про це повідомляє "Провінція".

У поіменному режимі підтримали перейменування вулиці 28 депутатів, в той час як для результативного голосування потрібен 31 голос (у міській раді 60 депутатів).

Зберегти назву радянських часів вдалося завдяки депутатам від “Батьківщини”, УДАРу та “Фронту змін”. Якби всі опозиційні депутати висловились позитивно відносно ідеї перейменування – вулиця Енегельса вже зникла б з мапи Черкас.

Не голосували “ЗА” зміну  назви такі депутати-опозиціонери (тобто вони виступили за збереження вулиці Енгельса, повідомляє "Героїка"):

Батьківщина:
Булатецький Максим Миколайович
Добровольський Микола Михайлович
Слуцька Валентина Петрівна
Шабанов Володимир Іванович

УДАР Віталія Кличка:
Кудактін Сергій Вікторович
Єзерський Костянтин Валерійович

"Фронт змін":
Вишиваний Валерій Миколайович
Коверський Анатолій Миколайович
Бондар Юрій Володимирович
Ковальчук Андрій Анатолійович
Лебедцов Борис Борисович

На початку грудня виконавчий комітет Черкаської міської ради ухвалив рішення перейменувати вул. Енгельса на вулицю В’ячеслава Чорновола. Наступним кроком мала бути підтримка цього рішення на сесії міської ради.

Як відомо, в червні 2012 року Уманська міськрада відмовилася перейменувати площу Леніна на площу генерала армії УНР Ольшевського (уродженця Умані). У грудні цього ж року депутати Сухинської сільради Корсунь-Шевченківського району побоялися відкрити у своєму селі пам'ятник воїнам Армії УНР.

При цьому в Жашківському районі відкрили пам'ятник воїнам УНР, і назвали вулицю на честь генерала армії УНР Базильського (уродженця Черкащини).

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть