ПОМЕР ОСТАННІЙ ПОЛКОВНИК УПА

Сьогодні на 92-му році життя помер полковник УПА, кавалер Золотого хреста бойової заслуги Василь Левкович. Левкович був останнім із живих командирів УПА такого рангу.

Про це "Історичній Правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху. 

Полковник Василь Левкович (6.02.1920 — 13.12.2012) — один із 32 нагороджених військовою нагородою УПА "Золотий хрест бойової заслуги".

Від часу вступу в УПА у березні 1943 року пройшов шлях від чотового до командира Воєнної округи "Буг", у лютому 1946 року отримав високе звання майора Повстанської армії. А наприкінці того ж року йому присвоєно звання полковника, яке командування армії присвоїло посмертно, вважаючи його загиблим.

17 грудня 1946 року чекісти оточили його криївку, звідки витягли тіло отруєного димом командира. Слідство тривало близько року, Левкович був ув’язнений в тюрмі "на Лонцького" у Львові та слідчій в’язниці МГБ у Києві на Короленка (тепер Володимирська).

22 липня 1947 року Військовий трибунал військ МВД Київської області засудив Левковича до 25 років виправно-трудових таборів. Він повністю відсидів строк покарання і був звільнений з Дубравного табору щойно 7 грудня 1971 року.

 Василь Левкович після Другої світової. Фото з архіву ЦДВР

Навіть вийшовши на волю, продовжив свою боротьбу з радянською владою, вимагаючи перегляду вироку і визнання його військовополоненим, а не злочинцем. До здобуття незалежності України не визнавав себе громадянином СРСР, узявши паспорт лише незалежної України.

Василь Левкович помер у Львові 13 грудня 2012 року на світанку.

Василь Левкович

Прощання з полковником Василем Левковичем відбудеться у Львові в суботу 15 грудня о 12:00 у храмі апостолів Петра і Павла УГКЦ (Львів, вул. Театральна, 11 (костел Єзуїтів)).

На прощанні будуть присутні керівництво міста та області, директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, родина полковника: дружина Ярослава, підпільниця, політв’язень, їхні діти і внуки, працівники Національного музею "Тюрма на Лонцького".

Як відомо, останній командир УПА генерал-хорунжий Василь "Леміш" Кук помер у Києві у вересні 2007 року.

Дивіться також пропагандистські матеріали УПА:

"Кто такие бандеровцы и за что они борются"

"Наше ставлення до російського народу"

Плакати, листівки та облігації. ФОТО

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.