МІН'ЮСТ: ВЖИВАТИ СЛОВО "ЖИД" НЕ ЗАБОРОНЕНО

Проведений Міністерством юстиції України аналіз не виявив норм, якими б заборонялося вживання слів "жид", "жиди" чи "жидівка". Але Мін'юст нагадує про недопустимість дискримінації.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Мін'юсті, пославшись на міністерську відповідь головному редакторові видання "Київ єврейський" Елеонорі Гройсман.

"Проведений міністерством юстиції аналіз не виявив вживання в актах законодавства України термінів "жиди", "жид" та "жидівка", а також норм якими б заборонялось вживання зазначених слів, - йдеться у відповіді Мін'юсту. - Разом з тим, в актах законодавства України вживаються терміни "еврейський", "особи єврейської національності", "євреї".

Чиновники підкреслюють, що згідно з Конституцією України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Також у міністерстві нагадують, що забороняються будь-які форми дискримінації осіб та/або груп осіб за їх певними ознаками з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, а також юридичних та фізичних осіб.

Чиновники зазначають, що законом України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" однією із форм дискримінації визначено утиск - небажана для особи та/або групи осіб поведінка, метою або наслідком якої є приниження їх людської гідності за певними ознаками або створення стосовно такої особи чи групи осіб напруженої, ворожої, образливої або зневажливої атмосфери.

Мін'юст підкреслив, що держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Як відомо, у листопаді 2012 року президент Української ради єврейських жінок, головред сайту "Київ єврейський" Елеонора Гройсман попросила представників партії "ВО "Свобода" не називати євреїв "жидами", оскільки це слово їх ображає.

В академічному словнику української мови слово "жиди" має два значення: 1) застаріла назва євреїв, 2) образлива назва євреїв.

Дивіться також: "Жиди чи євреї? Текст львівського історика 1996 року"

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.