Спецпроект

Музей жінок ОАЕ відкритий для відвідувачів в Дубаї

Музей, цілком присвячений ролі жінок в історії ОАЕ і їх дійсності, відкрився в Дубаї.

Про це пише Обозреватель.

Музей розташований в районі Дейра недалеко від "золотого" ​​ринку, і таке місце розташування не випадкове. "Я народилася і виросла в цьому районі, але зараз вже ніхто не пам'ятає, як він виглядав раніше. Зараз це просто ринок. Тут відчувається дух минулого, який чекає, щоб хтось встановив з ​​ним зв'язок", - зазначила засновниця музею, Рафія Обаїд Губаш, яка займалася його створенням протягом п'яти останніх років.

Серед експонатів - традиційні прикраси жінок ОАЕ, кухонне начиння, парфуми і косметика, художні роботи, що допомагають уявити, як виглядало і виглядає зараз приватне життя еміратських жінок. У музеї можна побачити рідкісні фотографії та документи, що свідчать про роль жінок у політичному житті з самих національних витоків. Завдяки виставленим в музеї паспортам можна простежити, як еволюціонувала роль жінки в ОАЕ - від домогосподарки до "лендлорда" (володаря власності).

"Еміратські жінки активні у всіх сферах життя. Вони створюють власний бізнес, беруть участь в угодах з нерухомістю з 1950-х років, а також відіграють важливу соціальну і політичну роль, виховуючи лідерів країни. Вони залучені абсолютно в усі сфери життя", - зазначила Губаш . У музеї також відкрито магазин сувенірів і духів, якими традиційно користуються арабські жінки. Музей працює з суботи по четвер з 9 ранку до 8 вечора. Вхідний квиток обійдеться в 20 дирхамів (близько US $ 5).

У музею непогані перспективи - наприклад, у В'єтнамі аналогічний музей жінок став найбільш відвідуваним музейним закладом 2012 року.

Європейським жінкам також присвятили музей.

Теми

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.