Спецпроект

Запорізькі музеї відмовилися від 5-метрового рушника

Майстрині Валентині Харловій довелося по шматочках продати вишитий рушник, присвячений Запорізькому краю.

Про це пише 061.ua.

"Запоріжжя упустило живу легенду - рушник довжиною 5 метрів. Він міг би знаходитися в музеї, але жоден з них не захотів взяти цей рушник собі. Тепер цієї роботи немає - мені довелося продати її по шматочках, коли я потрапила у складні життєві умови" , - каже майстриня.

Тепер побачити цю роботу можна лише на обкладинці книг по вишивці для народних майстрів України "Радіє ниточка, а клубочок плаче", один з примірників якої є в обласній бібліотеці.

Валентина Харлова - народний майстер декоративно-прикладного мистецтва, член Національної спілки народних майстрів України. Вона займається відродженням традиційної вишивки в Україні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.