Спецпроект

Запорізькі музеї відмовилися від 5-метрового рушника

Майстрині Валентині Харловій довелося по шматочках продати вишитий рушник, присвячений Запорізькому краю.

Про це пише 061.ua.

"Запоріжжя упустило живу легенду - рушник довжиною 5 метрів. Він міг би знаходитися в музеї, але жоден з них не захотів взяти цей рушник собі. Тепер цієї роботи немає - мені довелося продати її по шматочках, коли я потрапила у складні життєві умови" , - каже майстриня.

Тепер побачити цю роботу можна лише на обкладинці книг по вишивці для народних майстрів України "Радіє ниточка, а клубочок плаче", один з примірників якої є в обласній бібліотеці.

Валентина Харлова - народний майстер декоративно-прикладного мистецтва, член Національної спілки народних майстрів України. Вона займається відродженням традиційної вишивки в Україні.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.