У Сахарі знайшли перську армію, зниклу 2,5 тисячі років тому. ФОТО

У пустелі Сахара знайшли останки армії перського царя Камбіса II. На думку італійських археологів, це відкриття стало першим науковим підтвердженням історії, яка раніше була тільки легендою.

 

Про це повідомляють "Старожитності" із посиланням на Discovery News.

Брати Альфредо і Анджело Кастільоні заявили, що їм вдалося виявити величезну кількість людських кісток, фрагменти бронзової зброї, черепки глиняного посуду, а також наконечники стріл.

 

На думку італійців, стверджувати про те, що їм вдалося знайти останки саме армії Камбіса II, наразі рано. Однак археологи з упевненістю заявляють, що виявлені ними предмети є першими артефактами, які вдалося знайти поблизу оазису Сива, датованими епохою перської династії Ахеменідів.

Історія таємничого зникнення армії Камбіса II описана Геродотом. За його відомостями, перський цар в 525 році до нашої ери направив армію, чисельністю в 50 тисяч солдатів, в оазис Сива для того, щоб вони знищили храм оракула Амона.

 

Через тиждень під час піщаної бурі армія зникла, так і не діставшись до оазису. На думку фахівців, історія Геродота є вигаданою, оскільки жодних слідів зниклих солдатів виявити поки не вдавалося.

Як відомо, у травні 2012 року в Сахарі знайшли чудово збережений британський винищувач часів Другої світової війни.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.