Філарет написав Вселенському патріарху про автокефалію УПЦ КП

Голова Української православної церкви Київського патріархату Філарет вважає розгляд Всеправославним собором питання автокефалії УПЦ КП без участі її представників невиправданим.

Про це йдеться у зверненні Філарета до Вселенського патріарха Варфоломія і до предстоятелів помісних православних церков напередодні проведення Святого і Великого Собору Православної Церкви, повідомляє УП.

Філарет нагадав, що Священний Синод УПЦ КП представляє близько п’ятнадцять мільйонів православних віруючих в Україні, об’єднаних у понад 4,500 громад та очолюваних 40 архієреями.

"Ми твердо переконані, що вирішення питання про автокефалію, про спосіб її проголошення та визнання, неможливе без участі та врахування позиції Церков, які зараз претендують на визнання власної автокефалії (УПЦ КП, Охрідської Архієпископії (Македонської Православної Церкви), Чорногорської Православної Церкви та Православної Церкви в Америці), суперечить соборним традиціям православної Церкви, самому Священному Писанню, яке закликає вислухати сторони, перш ніж виносити судження", - йдеться у листі.

"Саме тому будь-яке рішення щодо автокефалії, винесене в той чи інший спосіб без участі вказаних Церков, не розв’яже проблеми та залишиться безплідним", - додав Філарет.

Він вважає, що на даному етапі буття православної Церкви одним з найважливіших питань є питання автокефалії та екуменізму.

"Без розгляду цих питань і прийняття за ними рішень проведення Всеправославного Собору стає невиправданим", - йдеться в листі.

"Якщо Всеправославний Собор не розглядатиме питання автокефалії та питання ставлення до екуменічної діяльності, то його проведення стає не виправданим", - додав Філарет.

Він наголосив, що соборні постанови повинні спиратися "не на людські міркування більшості чи меншості, історичний авторитет кафедр і їхніх Предстоятелів, а на Божественне Одкровення, Передання Церкви і Священне Писання, бути свідченням правди – навіть коли проти такої правди виступає якась частина чи сама більшість".

"Сподіваюся, що викладені у цьому листі думки Священного Синоду нашої Помісної Церкви будуть корисними у вирішені порушених питань", - написав Філарет.

Українська Правда

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.