Помер екс-голова "Всеукраїнського братства ОУН-УПА"

У суботу на 89-му році життя помер колишній голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Михайло Зеленчук.

 

Про це Тиждень.ua повідомив голова братства Богдан Борович.

Зеленчук народився 27 вересня 1924 року в с. Зелена на Надвірнянщині. З 1944 р. брав участь у визвольній боротьбі. Вояк куреня "Бескид" (ройовий, чотовий, бунчужний).

8 травня 1955 р. схоплений НКВД. Засуджений до розстрілу, який був замінений на 25-річне тюремне ув’язнення. Відбув у Мордовії 16 років і 7 місяців.

Організатор створення Всеукраїнського Братства ОУН-УПА Карпатського краю (1990). Член УГС, НРУ, "Меморіалу". Є автором ряду спогадів з часів визвольної боротьби.

3 липня 2012 року на засіданні головної булави Братства ОУН-УПА в Івано-Франківську переобрали голову Братства. Ним став керівник Івано-Франківської обласної організації Конгресу українських націоналістів Богдан Борович.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.