У Табачника кажуть, що прибрали Бандеру з ЗНО ще торік

У минулорічних тестах ЗНО з історії України також були відсутні імена Степана Бандери і Романа Шухевича в переліку персоналій, необхідних для успішного проходження випробування.

Про це повідомляє прес-служба Міносвіти, коментуючи інформацію про те, що ці персоналії зникла з тестів ЗНО у 2013 році.

"Слід зазначити, що імена вищезгаданих політичних діячів в минулорічних тестових завданнях з історії України також були відсутні!", - йдеться у повідомленні.

Водночас у Міносвіти наголосили, що, незважаючи на це, для успішного складання ЗНО абітурієнт повинен знати діяльність Бандери, Шухевича та інших політичних діячів, "вміти характеризувати їхню діяльність, визначати її етапи, встановлювати відповідність між діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати її вплив на хід історичних подій".

"Тестами ЗНО неможливо перевірити знання про всі події, явища, постаті, які вивчаються за програмами загальноосвітніх навчальних закладів. Тестові завдання для ЗНО спрямовані на виявлення сформованості соціально-адаптованого випускника загальноосвітнього навчального закладу, здатного навчатися впродовж життя, приймати виважені рішення, усвідомлювати свою роль у державі і світі", - сказано у повідомленні.

Раніше повідомлялося, що Міносвіти викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

Українська правда

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.