Табачник прибрав із тестів не тільки Бандеру, а й дисидентів

Міносвіти викреслило з програми зовнішнього незалежного оцінювання знань школярів не лише імена Степана Бандери, Романа Шухевича, але й низки дисидентів-шістдесятників.

Про це пише Комерсант-Україна.

З розділу "Україна у 1929-1938 роках" зникли згадки про Степана Бандеру і Романа Шухевича, а також ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова.

Розділ, що називався в програмі 2012 року "Україна в боротьбі за збереження державної незалежності", перейменований в "Український державотворчий процес".

З нього виключені згадки про таких політичних діячів Української народної республіки, як Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, а також про економіста Михайла Волобуєва, який виступав за економічну незалежність України від СРСР.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів.

Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльність одного з перших урядовців радянської України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

З розділу про розвиток України в період 1945-початку 1950-х років вилучено згадки про десталінізацію і припинення репресій.

Замість цього додалися прізвища першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, професора Бориса Патона і авіаконструктора Олега Антонова.

Міносвіти також виключило з програми питання про діяльність дисидентів і шістдесятників, зокрема письменника і політв'язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.