Шведам від українців. У Києві хочуть монумент уболівальникам

У Києві відбудеться конкурс на найкращий проект паркової скульптури в пам'ять про шведських уболівальників. Скульптуру встановлять на Трухановому острові.

Про це повідомляє "Кореспондент" із посиланням на Київську міську держадміністрацію.

Конкурс оголошено департаментом містобудування та архітектури на підставі розпорядження голови КМДА Олександра Попова.

Бліц-конкурс проводиться з 28 січня по 28 лютого, його учасниками можуть стати окремі фахівці, авторські колективи, юридичні особи, які отримали письмове запрошення від замовника.

Згідно з умовами конкурсу, учасники повинні представити виразне образно-пластичне рішення паркової скульптури, передбачити раціональне використання земельної ділянки, проведення комплексного благоустрою та освітлення території навколо паркової скульптури. Проектні пропозиції приймаються до 26 лютого.

Підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 6 березня. Переможці отримають грошові премії: перша - 5 тис грн, друга - 3, 75 тис грн, третя - 2,5 тис грн. Власникові першої премії буде надано перевагу для подальшої розробки та реалізації проекту.

Як повідомлялося, скульптуру планується встановити до Дня Києва на Трухановому острові в місці, де зафіксовано абсолютний рекорд УЄФА за кількістю вболівальників на території одного фан-кемпінгу (уболівальників збірної Швеції).

Під час чемпіонату столицю відвідали 3047 шведів.

Нагадаємо, у червні 2012 року Попов обіцяв оголосити конкурс на кращий пам'ятник Віктору Цою у Києві.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.