ПОПОВ ХОЧЕ ПАМ'ЯТНИК ВІКТОРУ ЦОЮ В КИЄВІ

Cьогодні, в день народження лідера гурту "Кіно" Віктора Цоя, Київська міська державна адміністрація повідомила про намір провести в столиці творчий конкурс проектів пам'ятника співакові.

Монумент планують встановити на березі озера Тельбін біля відомого "дерева Цоя", повідомляє ЛІГАБізнесІнформ із посиланням на прес-службу КМДА.

21 червня популярному актору й рок-музиканту 1980-их виповнилося б 50 років.

Як відомо, саме на березі озера Тельбін на Березняках улітку 1986 року Віктор Цой разом із музикантами групи "Кіно" брали участь у зйомках свого першого фільму - дипломної роботи київського режисера Сергія Лисенка "Кінець канікул".

1986: Цой стає кінозіркою в Києві. ВІДЕО

Плакуча верба на березі озера, біля якої починався й закінчувався фільм, стала неофіційним місцем паломництва шанувальників творчості Цоя.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".