Студенти-історики повстали проти "Молодих регіонів"

Студенти історичного факультету найбільшого вишу Волині – Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки – вимагають прибрати з території факультету громадську приймальню молодіжного крила ПР – "Молодих регіонів".

Звернення із такою вимогою вони скерували до ректора університету Ігоря Коцана і голови Волинської облради Володимира Войтовича, повідомляє ZIK із посиланням на заступника голови студради історичного факультету СНУ Тараса Висоцького.

Як ідеться у зверненні, студенти глибоко обурені, що на факультеті "з відома адміністрації університету відкрилася та функціонує громадська приймальня ГО "Молоді регіони", яка є нібито громадською молодіжною організацією, хоча насправді це – припартійна структура Партії регіонів".

"Громадська приймальня розмістилася у зручній аудиторії, де донедавна ми, студенти, мали змогу робити ксерокопії книжок та документів, - заявляють студенти. - Раніше ця кімната була в розпорядженні працівників бібліотеки історичного факультету і використовувалася як студентами, так і викладачами. Після вселення сюди "Молодих регіонів" працівники бібліотеки змушені були потиснутися в холодному книжковому фонді".

"Ми вважаємо, що на території університету не може розміщуватися та функціонувати жодна політична структура чи її підрозділ, - йдеться у зверненні. - Розцінюємо роботу цієї припартійної приймальні як грубе втручання в роботу вищого закладу освіти, яка заважає навчальному процесу на факультеті. Освітні заклади – не місце для поширення ідеологій політичних партій".

Студенти закликають керівництво вишу та Волинської облради розірвати договір оренди з "Молодими регіонами" та не надавати будь-які інші приміщення університету партійним громадським організаціям.

Під зверненням поставили підписи майже три сотні студентів історичного факультету СНУ імені Лесі Українки.

Як відомо, у січні 2011 року кількадесят істориків з усієї України заявили, що не віддадуть історію в руки політиків.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.