Студенти-історики повстали проти "Молодих регіонів"

Студенти історичного факультету найбільшого вишу Волині – Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки – вимагають прибрати з території факультету громадську приймальню молодіжного крила ПР – "Молодих регіонів".

Звернення із такою вимогою вони скерували до ректора університету Ігоря Коцана і голови Волинської облради Володимира Войтовича, повідомляє ZIK із посиланням на заступника голови студради історичного факультету СНУ Тараса Висоцького.

Як ідеться у зверненні, студенти глибоко обурені, що на факультеті "з відома адміністрації університету відкрилася та функціонує громадська приймальня ГО "Молоді регіони", яка є нібито громадською молодіжною організацією, хоча насправді це – припартійна структура Партії регіонів".

"Громадська приймальня розмістилася у зручній аудиторії, де донедавна ми, студенти, мали змогу робити ксерокопії книжок та документів, - заявляють студенти. - Раніше ця кімната була в розпорядженні працівників бібліотеки історичного факультету і використовувалася як студентами, так і викладачами. Після вселення сюди "Молодих регіонів" працівники бібліотеки змушені були потиснутися в холодному книжковому фонді".

"Ми вважаємо, що на території університету не може розміщуватися та функціонувати жодна політична структура чи її підрозділ, - йдеться у зверненні. - Розцінюємо роботу цієї припартійної приймальні як грубе втручання в роботу вищого закладу освіти, яка заважає навчальному процесу на факультеті. Освітні заклади – не місце для поширення ідеологій політичних партій".

Студенти закликають керівництво вишу та Волинської облради розірвати договір оренди з "Молодими регіонами" та не надавати будь-які інші приміщення університету партійним громадським організаціям.

Під зверненням поставили підписи майже три сотні студентів історичного факультету СНУ імені Лесі Українки.

Як відомо, у січні 2011 року кількадесят істориків з усієї України заявили, що не віддадуть історію в руки політиків.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.