Спецпроект

На Куршській косі відкриється Музей вікінгів

У національному парку "Куршська коса" буде створено музей під відкритим небом, присвячений ері вікінгів. В експозицію увійде спеціально побудована копія давнього човна тих часів. На ньому туристи зможуть здійснювати невеликі подорожі по Куршській затоці.

Про це пише  travel.ru.

Для музею, будівництво якого почнеться в лютому, обрано назву "Стародавня Самбія" (так у минулому називалася найбільша західна частина Східної Пруссії, нині - Калінінградська область). Він буде включений в міжнародну мережу подібних пам'яток південно-східної Балтики. Проект спрямований на підвищення привабливості Куршської і Вислинської (Калінінградської) заток біля берегів Литви, Польщі та Калінінградської області та збільшення загальної кількості туристів.

Одночасно Литва, Польща та Росія проводять безліч тематичних заходів, найбільш яскравим з яких є міжнародний фестиваль історичної реконструкції та музики "Народи древньої Балтії". Крім того, національний парк "Куршська коса" візьме участь в організації "Днів стародавніх ремесел". 

Куршська коса - вузька смуга суші між Балтійським морем і Куршською затокою - є одним з найбільш популярних місць відпочинку в Калінінградській області. Сюди приїжджають не тільки росіяни, але й зарубіжні туристи. Територія наділена статусом заповідника та національного парку, внесеного до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це найменший (6,6 тисячі гектарів) і один з найстаріших нацпарків Росії.

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.