Спецпроект

До Музею старожитностей Феодосії передали архівні документи

Минулого тижня феодосійське Управління охорони здоров'я передало до місцевого Музею старожитностей документи з архіву міської лікарні.

Про це пише kafanews.com.

Це вісім журналів реєстрації прийому хворих, що надійшли на стаціонарне лікування у Феодосійську міську лікарню за періоди з 1 січня 1930 р. по 21 липня 1931 і з 1 січня 1939 р. по 11 червня 1943-го.

Ці журнали виявили кілька років тому, коли архів лікарні з підвалу корпусу онкологічного відділення перевели в інше приміщення.

Заступник директора Музею старожитностей з наукової роботи Галина Кулясова зв'язалася з адміністрацією міськлікарні, а в управління охорони здоров'я міськради Феодосії були направлені листи-клопотання про передачу документів. Основна проблема полягала в тому, що на журналах реєстрації хворих стояла позначка - "Зберігати постійно". За нормативами того часу ці журнали підлягали вічному зберіганню, але зараз таких вимог немає - документи зберігаються 70-75 років. Після консультацій з юристами і співробітниками архівних служб питання про передачу було вирішено позитивно.

Отримані музеєм журнали фабричного виробництва в щільних картонних обкладинках, з паперу різної якості. На обкладинках написи - назва документа, номера і дати записів. Ці документи були перевірені і пронумеровані архіваріусом в жовтні 1958 року, про що зроблені відповідні записи.

"Передані журнали добре збереглися, немає слідів вогкості, цвілі, патьоків, ніде не розпливлися чорнильні записи, - уточнила старший науковий співробітник музею старожитностей Ірина Єрохіна. - Заповнені вони реєстраторами згідно наступних граф: номер по порядку, прізвище, ім'я, по батькові хворого, стать, вік, національність, а також вказана адреса хворого, місце служби або посада, застрахований або утриманець, дати надходження та виписки, число проведених днів, діагноз , результат лікування, примітки".

За її словами, ці документи містять різнопланову інформацію, і можуть викликати інтерес вчених, що займаються історією передвоєнної Феодосії, історією Великої Вітчизняної війни, стати матеріалом для цікавих досліджень.

"Дослідження вестимуться, - запевнив директор музею Андрій Євсєєв. - Ці матеріали - важливе джерело для пошуку людей".

Теми

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.