Спецпроект

Музей мазовецьких євреїв вже готовий

У середині лютого був завершений розпочатий у серпні 2011 року ремонт побудованої в XIX столітті синагоги в Плоцьку. У відреставрованому об'єкті буде Музей мазовецьких євреїв.

Про це пишуть "Jewish News".

Офіційне відкриття заплановано на 15 березня 2013 року. Проект вартістю понад 9 мільйонів злотих реалізувало Товариство "Синагога в Плоцьку". Фінансова підтримка ЄС склала понад 7,7 млн. злотих.

Ремонт синагоги і реставраційні роботи полягали у зміцненні конструкції будівлі, в тому числі фундаментів і стін, в укладанні нового даху, а також у відтворенні системи приміщень, відповідної XIX століттю.

Найважливіша частина музею - це мультимедіа експозиція, присвячена єврейській історії та культурі. Окремо буде представлена ​​експозиція, присвячена Голокосту. Там будуть зокрема виставлені картини Фелікса Тушіньского, 91-річного художника родом з Плоцька, з єврейської родини. З 1950 року художник живе в Австралії і сам передав музею сорок своїх робіт.

Музей мазовецьких євреїв буде місцем, де за допомогою новітніх технологій мультимедіа покажуть історію, культуру, традиції і звичаї, релігійні обряди євреїв на польських землях, особливо в Мазовії. Інтер'єр буде підготовлений до організації просвітницьких зустрічей і занять, а також концертів. 

Мала Синагога в Плоцьку - це кам'яна двоповерхова будівля, побудована в стилі класицизму, що до наших днів прийшла в занедбаний стан. Це одна з небагатьох синагог, що збереглися в Мазовії і єдина - в районі Плоцька. Вона була побудована близько 1810 року. У 1870 році в ній був проведений ремонт, під час якого в інтер'єрі був встановлений новий арон ха-кодеш, шафа для сувоїв Тори.

Під час Другої світової війни в синагозі був штаб Юденрата - Єврейської ради, що адмініструвала гетто в Плоцьку. У 1949 р. єврейська громада організувала тут трикотажний кооператив. У 1959 році об'єкт став власністю держави, а пізніше був внесений до списку пам'яток.

Синагога була проте занедбана. Все змінилося в 2004 році, коли заради її порятунку було створено Товариство "Синагога в Плоцьку", в кінцевому рахунку будівлю відібрали у держави.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.