Спецпроект

Лисичанський музей отримав картину із зображенням содового заводу. ФОТО

До краєзнавчого музею Лисичанська було передано картину, на якій зображений ще "живий" "Лисичанський содовий завод". В передачі брали участь вищі чини місцевої влади.

Про це повідомляє svodka.net.

Автор картини не відомий, але приблизно вона датується початком XX століття. До теперішнього моменту предмет мистецтва знаходився в міському відділі міліції.

Як повідомив заступник міського голови: "Картина являє собою культурну та історичну цінність, у зв'язку з цим було вирішено передати її музею і зробити надбанням громадськості".

Урочистості в Лисичанському краєзнавчому музеї

25 жовтня 2011 року, господарський суд Луганської області припинив достроково процедуру санації і визнав банкрутом компанію "Лисичанська сода" (Луганська область). "Лисичанська сода" була другим за обсягами виробником кальцинованої соди в Україні після Кримського содового заводу.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.