Спецпроект

Музей Шевченка оцифровує документи з життя поета. ФОТО

Національний музей Тараса Шевченка презентував проект "Віртуальний архів Шевченка". Навесні цього року оцифрований архів документів про життя і творчість українського поета і художника буде представлено широкому загалу.

Про це "Історичній Правді" повідомили у Національному музеї Тараса Шевченка.

В музеї Шевченка зосереджено архівні документи Т.Г. Шевченка, що стосуються найбільш вагомих віх його життя.

Мова йде про унікальні документи, які раніше не були представлені так широко - скажімо, метрична книга 1795 року із записом про народження майбутнього поета, прижиттєві видання з автографами автора, листування державних службовців в період заслання, постові відомості про караульну службу Т. Г. Шевченка в Новопетровському укріпленні (1852 р.), особиста справа Т. Г. Шевченка Канцелярії Імператорської Академії Художеств.

Оцифровають також справу Військового департамента "По отношению командующего Императорской главной квартирой, об определении на службу, за возмутительные соченения, художника Санкт-Петербургской Академии Художеств Шевченку рядовым с правом вислуги", справу канцелярії Чернігівського цивільного губернатора "По отношении Санкт-Петербургского оберполицермейстера об учреждении полицейского надзора за назначенім в Академики Тарасом Шевченком" тощо.

За словами головного зберігача Музею Юлії Шиленко, в музеї зосереджена велика колекція документів, лише невелика частина з яких представлена в експозиції.

"У нас є багато матеріалів, які доступні лише вузькому колу людей, а між ними є й унікальні: прижиттєві твори з автографами ("Гайдамаки"), метрична книга, рапорт в Академію мистецтв 22 березня 1845 р., тощо, - зазначила Шиленко. - Всі ці документи мають обмежений термін зберігання, вони зшиті у справи і не розшиваються. Саме тому наше завдання – зберегти їх та забезпечити доступ до них за допомогою оцифрування".

Ідея проекту "Віртуальний архів" виникла напередодні святкування 200-ої річниці від дня народження Шевченка, що відзначатиметься в 2014 році, і спрямована на "активізацію інтересу широкої громадськості, у т.ч. й міжнародної, у вивченні життя та творчості поета".

Проект реалізовується за підтримки програми і³ фонду Ріната Ахметова "Розвиток України",

Як зазначив генеральний директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус, на сьогодні перед музеєм стоїть завдання поступової його трансформації в науково-дослідний та популяризаторський центр.

"З появою сайту у нас з’явилася ідея віртуального музею, що дасть можливість популяризувати особистість Шевченка у всьому світі, - зазначив Стус. - А для цього вся шевченкіана має бути доступна для кожного в інтернеті".

Ознайомитися із новоствореним архівом можна буде за адресою www.museumshevchenko.org.ua. Що ж стосується оригіналів документів, вони будуть доступні відвідувачам музею на тимчасовій експозиції, яка також запланована в рамках проекту.

Для дотримання правильних умов оцифрування архівних документів, музейники використовуватимуть високоякісні професійні сканери, що не завдають шкоди оригіналам, пройдуть навчання у фахівців компанії-партнера "Електронні архіви України" з технологій розробки та інтеграції інтерактивних електронних ресурсів.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Шевченко"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.