Спецпроект

Музеї Боснії і Герцеговини в небезпеці

Музеї та художні галереї всього світу беруть участь у інформаційно-просвітницькій кампанії на захист музеїв Боснії і Герцеговини, кульмінацією якої стане 4 березня - День солідарності музеїв.

Про це пише "Музейний простір".

Кампанія повинна привернути увагу громадськості до тяжкого становища музеїв в Боснії і Герцеговині.

У жовтні минулого року через недостатнє фінансування і відсутність підтримки держави в столиці цієї країни Сараєво закрився заснований 124 роки тому Національний (Земальський) музей.

Та ж доля чекає ще шість боснійських культурних інституцій, в тому числі Національну художню галерею і Національну і університетську бібліотеки. Під загрозою опиниться безліч цінних предметів мистецтва та об'єктів культурної спадщини.

Міжнародна платформа Cultureshutdown, яка об`єднує  учених і художників з різних країн, закликає музеї всього світу продемонструвати солідарність з музеями Боснії і Герцеговини.

Для долучення до кампанії 1 березня співробітникам музеїв, які вирішили приєднатися до акції, потрібно заклеїти навхрест жовтою стрічкою один або кілька своїх експонатів, зробити знімок і відіслати його ініціатору кампанії, уродженці Сараєво Азре Акшам (завантаження фото можна здійснити тут), яка викладає образотворче мистецтво в Массачусетському технологічному інституті (подробиці на сайті www.cultureshutdown.net).

У День солідарності музеїв, 4 березня, фотографії будуть опубліковані на сайті платформи Cultureshutdown. Організатори кампанії також пропонують її учасникам розмістити знімки "перекреслених" експонатів на своїх сайтах.

Кампанію вже підтримав Міжнародний комітет Міжнародної ради музеїв по музеях і зібраннях сучасного мистецтва, а також понад 40 музеїв, галерей і університетів Боснії і Герцеговини, Австрії, Німеччини, США, Великобританії, Хорватії, Македонії, Нідерландів, Польщі, Данії, Швейцарії, Італії, Румунії, Португалії, Іспанії, Угорщини, Словенії, Австралії, Катару, Фінляндії, Сінгапуру, Швеції та Болгарії. Російську Федерацію представляє в цьому списку Державний центральний музей сучасної історії Росії (Москва).

У переліку поки що немає України.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.