Спецпроект

Музеї Боснії і Герцеговини в небезпеці

Музеї та художні галереї всього світу беруть участь у інформаційно-просвітницькій кампанії на захист музеїв Боснії і Герцеговини, кульмінацією якої стане 4 березня - День солідарності музеїв.

Про це пише "Музейний простір".

Кампанія повинна привернути увагу громадськості до тяжкого становища музеїв в Боснії і Герцеговині.

У жовтні минулого року через недостатнє фінансування і відсутність підтримки держави в столиці цієї країни Сараєво закрився заснований 124 роки тому Національний (Земальський) музей.

Та ж доля чекає ще шість боснійських культурних інституцій, в тому числі Національну художню галерею і Національну і університетську бібліотеки. Під загрозою опиниться безліч цінних предметів мистецтва та об'єктів культурної спадщини.

Міжнародна платформа Cultureshutdown, яка об`єднує  учених і художників з різних країн, закликає музеї всього світу продемонструвати солідарність з музеями Боснії і Герцеговини.

Для долучення до кампанії 1 березня співробітникам музеїв, які вирішили приєднатися до акції, потрібно заклеїти навхрест жовтою стрічкою один або кілька своїх експонатів, зробити знімок і відіслати його ініціатору кампанії, уродженці Сараєво Азре Акшам (завантаження фото можна здійснити тут), яка викладає образотворче мистецтво в Массачусетському технологічному інституті (подробиці на сайті www.cultureshutdown.net).

У День солідарності музеїв, 4 березня, фотографії будуть опубліковані на сайті платформи Cultureshutdown. Організатори кампанії також пропонують її учасникам розмістити знімки "перекреслених" експонатів на своїх сайтах.

Кампанію вже підтримав Міжнародний комітет Міжнародної ради музеїв по музеях і зібраннях сучасного мистецтва, а також понад 40 музеїв, галерей і університетів Боснії і Герцеговини, Австрії, Німеччини, США, Великобританії, Хорватії, Македонії, Нідерландів, Польщі, Данії, Швейцарії, Італії, Румунії, Португалії, Іспанії, Угорщини, Словенії, Австралії, Катару, Фінляндії, Сінгапуру, Швеції та Болгарії. Російську Федерацію представляє в цьому списку Державний центральний музей сучасної історії Росії (Москва).

У переліку поки що немає України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.