Названо кількість загиблих внаслідок громадянської війни в Боснії

Громадянська війна в Боснії і Герцеговині в 1992-1995 роках забрала життя близько 98 000 осіб. Серед 55% були військовослужбовці протиборчих армій, а 45% - цивільне населення.

Про це повідомляє РІА Новості з посиланням на боснійську агенцію СРНА і директора архівного центру Боснії (ІДЦ) Мірсада Токача.

За його словами, серед жертв війни - 65 000 мусульман (або босняків, як їх називають в БіГ), 24,9 тисячі сербів, 7,7 тисячі хорватів і близько 500 осіб інших національностей.

Токач додав, що ці цифри не остаточні, оскільки ІДЦ продовжує роботу з визначення точного числа жертв війни.

Однак глава ІДЦ зазначив, що загальна кількість загиблих навряд чи перевищить цифру в 100 тисяч, причому в неї увійдуть і мешканці БіГ, вбиті в ході громадянської війни в інших регіонах колишньої Югославії - в Хорватії і Словенії.

Найбільша кількість загиблих - 13,756 людей - зафіксована в Сараєво.

"В нашій роботі ми зіштовхнулися із серйозними проблемами, які належать до числа жертв, так як багато хто використовує необгрунтовані дані про їх кількість, - додав Токач. - Як ніби є якесь змагання: хто оголосить більше число загиблих і тим самим підтвердить, що масштаб злочину був більше. А це - абсурд".

Українці і поляки сваряться через кількість жертв УПА

ІДЦ було засновано у квітні 2004 року, він вважається незалежною і некомерційною організацією.

Боснія і Герцеговина оголосила в 1992 році про вихід зі складу Югославії, після чого в республіці почалася війна з участю боснійських мусульман, сербів і хорватів, яка тривала до 1995 року. На момент початку конфлікту населення країни перевищувало чотири мільйони чоловік.

Після закінчення конфлікту в БіГ сотні людей, головним чином боснійські серби, стали фігурантами справ про військові злочини.

Читайте також про українських миротворців у Сараєво під час війни в Боснії

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".