Влада Сербії заборонила продавати футболки з гаслом, що прославляє різанину в Сребрениці

Одяг містив гасло "Нож, жица" ("Ніж, дріт") - посилання на популярний сербський футбольний хуліганський спів "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року

Про це повідомляє Аналітичний центр балканських досліджень ex-Yu.

В одному із сербських інтернет-магазинів у продаж надійшли футболки та світшоти з гаслом "Нож, жица" ("Ніж, дріт"). 

Цей напис відсилає до популярного сербського футбольного хуліганського співу "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року сербами боснійських мусульман.

До сербської прокуратури також було подано кримінальну скаргу, яка звинувачує компанію в "рекламі продукції, що розпалює національну, релігійну та расову ненависть".

Магазин вибачився за інцидент на своїй сторінці у Facebook, стверджуючи, що повідомлення на одязі було "неправильно витлумачено" та "вирвано з контексту", а також знято з продажу. "Ми не мали наміру поширювати будь-яку ненависть чи фанатизм до когось", - йдеться в повідомленні магазину.
 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.