Влада Сербії заборонила продавати футболки з гаслом, що прославляє різанину в Сребрениці

Одяг містив гасло "Нож, жица" ("Ніж, дріт") - посилання на популярний сербський футбольний хуліганський спів "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року

Про це повідомляє Аналітичний центр балканських досліджень ex-Yu.

В одному із сербських інтернет-магазинів у продаж надійшли футболки та світшоти з гаслом "Нож, жица" ("Ніж, дріт"). 

Цей напис відсилає до популярного сербського футбольного хуліганського співу "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року сербами боснійських мусульман.

До сербської прокуратури також було подано кримінальну скаргу, яка звинувачує компанію в "рекламі продукції, що розпалює національну, релігійну та расову ненависть".

Магазин вибачився за інцидент на своїй сторінці у Facebook, стверджуючи, що повідомлення на одязі було "неправильно витлумачено" та "вирвано з контексту", а також знято з продажу. "Ми не мали наміру поширювати будь-яку ненависть чи фанатизм до когось", - йдеться в повідомленні магазину.
 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.