Влада Сербії заборонила продавати футболки з гаслом, що прославляє різанину в Сребрениці

Одяг містив гасло "Нож, жица" ("Ніж, дріт") - посилання на популярний сербський футбольний хуліганський спів "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року

Про це повідомляє Аналітичний центр балканських досліджень ex-Yu.

В одному із сербських інтернет-магазинів у продаж надійшли футболки та світшоти з гаслом "Нож, жица" ("Ніж, дріт"). 

Цей напис відсилає до популярного сербського футбольного хуліганського співу "Нож, жица, Сребреница" ("Ніж, дріт, Сребрениця"), який прославляє масові вбивства у Сребрениці у липні 1995 року сербами боснійських мусульман.

До сербської прокуратури також було подано кримінальну скаргу, яка звинувачує компанію в "рекламі продукції, що розпалює національну, релігійну та расову ненависть".

Магазин вибачився за інцидент на своїй сторінці у Facebook, стверджуючи, що повідомлення на одязі було "неправильно витлумачено" та "вирвано з контексту", а також знято з продажу. "Ми не мали наміру поширювати будь-яку ненависть чи фанатизм до когось", - йдеться в повідомленні магазину.
 

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.