Спецпроект

В Сараєво не стало Національного музею Боснії і Герцеговини

Національний музей Боснії і Герцеговини (БіГ), що є одним з основних культурно-історичних установ країни, в четвер закрився через проблеми з фінансуванням.

Про це пише РІА-Новості.

Фінансові проблеми пов'язані з неврегульованістю правового статусу музею з моменту закінчення боснійської війни 1992-1995 років. У повоєнний час установа офіційно не перейшла в руки держави.

Дейтонською мирною угодою не передбачено створення міністерства культури БіГ та врегулювання на державному рівні проблеми культурних установ.

БіГ складається з двох частин (ентитетів) - Федерації Боснії і Герцеговини та Республіки Сербської. У країні діють як ентитетські, так і загальнобоснійські органи влади. Музей протягом багатьох років отримував допомогу з бюджету Федерації і кантону Сараєво, йшли пожертви від ЮНЕСКО та ряду європейських країн. Допомогу надавало і Міністерство з цивільних справ БіГ, проте в 2011 році фінансування припинилося.

Національний музей БіГ був офіційно заснований в 1888 році. Цей музей є найстарішим із сучасних культурних і наукових установ західного типу в країні.

Активісти студентських організацій в четвер прикували себе ланцюгами до однієї з колон музею і закликали громадян взяти участь в протестах проти його закриття.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".