Азіров розчарований тим, що ЗМІ не написали про Вернадського

Прем'єр-міністр України Микола Азаров розчарований недостатнім висвітленням у ЗМІ такої знаменної дати, як 150-річчя з дня народження відомого академіка Володимира Вернадського.

Про це повідомляє Інтерфакс.

"Я був просто вражений тим, що такій події, як ювілей академіка Вернадського, не знайшлося місця в ефірі більшості національних телеканалів та на шпальтах газет, - - сказав голова уряду, відкриваючи засідання Кабміну. - Можливо, відбулися якісь інші події, які перекрили значимість ювілею світового масштабу? Так ні ж, в ефірі все та ж скандальність, скепсис, дріб'язковість".

На думку Азарова, таким чином ЗМІ не дають українцям пишатися тими людьми і подіями, які цього заслуговують.

"А де, до речі, були націонал-патріоти, де їхня позиція? Такого не повинно бути. Нам усім необхідно задуматися, як припинити штучну ескалацію негативних настроїв, які насправді дуже гальмують розвиток держави, розвиток особистості", - обурився прем'єр.

Володимир Вернадський - один із засновників і перший президент Української академії наук, творець багатьох наукових шкіл.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.