У Львові - дискусія про роль кіно в руйнуванні радянських міфів

У Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" — дискусія "Роль кінематографу в руйнуванні радянських історичних міфів" та показ тематичної програми мандрівного фестивалю кіно "Криваві совєти".

Програма фестивалю складена зі стрічок, що розвінчують пропагандистські міфи СРСР та розкривають правду про злочини радянського окупаційного режиму, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Перегляд стрічок фестивалю розпочнеться о 12:00: дискусія - о 17:00.

Модератор дискусії — координаторка проекту музейного кінолекторію, лауреатка премії ім. Ірини Калинець та заступниця директора Музею Вікторія Садова.

Час і місце: 16 березня, субота. Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (кінолекторій, 2-й поверх). Львів, вул. С. Бандери, 1 (вхід із вул. Брюллова).

Програма кінопоказу:

12:00 — "Радянська історія"

13:20 — "Вишневі ночі"

15:10 — "Українська революція"

16:00 — "Стеком і шаблею"

Фестивальні покази вже відбулися у Харкові, Дніпропетровську та Івано-Франківську. Демонструватимуть цю програму також у Луцьку, Запоріжжі, Рівному та інших обласних центрах України.

Організатори: Молодий народний рух, Національний музей "Тюрма на Лонцького".

Показ фільмів здійснюється з просвітницькою метою.

Вхід вільний.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".