У Києві відбулася конференція архівістів

У Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва відбулася наукова конференція з міжнародною участю "Архівознавство та джерелознавчі галузі знань: проблеми взаємодії на сучасному етапі".

Про це повідомляє прес-служба УкрНДІ архівної справи й документознавства.

Організаторами заходу виступили Державна архівна служба України, Український НДІ архівної справи та документознавства, Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України, кафедра архівознавства та спеціальних галузей історичної науки історичного факультету КНУ ім. Шевченка.

У роботі конференції взяли участь близько 70 учасників, серед яких представники вищих навчальних закладів, наукових та науково-дослідних установ, державних архівів з різних регіонів України, Республіки Білорусь та гість із Польщі – радник керівника Генеральної дирекції державних архівів Польщі Ева Росовська.

Під час конференції відбулося пленарне засідання, організована робота двох секцій і документально-книжкової виставки з архівних фондів українських і російських архівних установ, присвяченої Олександру Довженку.

Головна мета заходу полягала в обговоренні найактуальніших питань в галузі архівознавства, джерелознавства, документознавства, та реалізації їх в практичній діяльності архівних установ, повідомили у прес-службі.

Дивіться також інші матеріали за темою "Архіви"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.