У Києві презентують щоденники Довженка

У Києві відбудеться презентація спільного українсько-російського збірника документів "Олександр Довженко. Щоденникові записи. 1939-1956 рр."

Про це повідомляє Державна архівна служба.

Спільний українсько-російський видавничий проект "Щоденники Олександра Довженка" - перша повна наукова публікація щоденникових записів кіномитця за період з 1939 р. по 1956 р.

До недавнього часу щоденники знаходилися на закритому зберіганні у фондах російських архівів відповідно до заповіту вдови митця Юлії Солнцевої.

Згідно з жанром щоденника автор фіксує основні події свого особистого і творчого життя, починаючи з виходу на екрани фільму "Щорс" (1939) і до завершення роботи над сценарієм "Поема про море" (1956).

Докладно описані історичні події, свідком яких був Олександр Довженко: приєднання Західної України до СРСР, початок Великої Вітчизняної війни, відступ армії та окупація України німецькими військами, визволення України (Харкова, Києва), післявоєнні роки, смерть Сталіна і зміни в житті країни.

 Обкладинка видання

Відмінною особливістю цього пронизливого за одкровенням та емоційним напруженням тексту є його творча складова. Саме сторінкам щоденника Довженко довіряв свої найпотаємніші творчі плани, розробки сценаріїв "Україна в огні", "Мічурін", оповідання і незавершений роман "Золоті ворота".

Текст записів передано в авторському викладі російською та українською мовами з подальшим перекладом і розташовано так, як він зберігається в особистому фонді Довженка в Російському державному архіві літератури і мистецтва, загальна кількість одиниць зберігання якого - понад 2,5 тис.

Особливу цінність серед них представляють 74 записні книжки кінорежисера з щоденниковими записами, сценаріями, оповіданнями та статтями.

Час і місце заходу: 28 лютого об 11:15 у конференц-залі Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України (м. Київ, вул. Володимирська, 22а, територія Національного заповідника "Софія Київська").

Читайте також: "Це не німці знищили Київ, а наші дурники". Зі щоденників Довженка"

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".