На Київщині відкрили пам'ятний знак на честь воїнів УНР. ФОТО

В селі Гнатівка Києво-Святошинського району Київської області відбулось урочисте освячення меморіальної дошки, присвяченої Окремому Запорізькому загонові армії Української Народної Республіки.

Про це ІП повідомили у благодійній ініціативі "Героїка".

Саме у Гнатівці в 1918 році розпочалось створення регулярної української армії. Це сталося тоді, як рештки українських військ після завзятих 10-денних вуличних боїв у Києві під тиском радянських армій В. Антонова-Овсієнка та М. Муравйова змушені були відступити зі своєї столиці на захід – у бік Житомира.

Цвинтарна каплиця, 1905 року будови

У Гнатівці, під керівництвом виконувача обов’язків військового міністра Олександра Жуківського було здійснено переформування всіх наявних військ в Окремий Запорізький загін – перше регулярне збройне формування Української Народної Республіки.

Меморіальна дошка на стіні каплиці

Базальтову таблицю, що розповідає про цю визначну подію в історії нашого війська, встановили на стіні православної каплиці, котра була свідком зародження Окремого Запорізького загону.

 

Згодом бійці загону вели переможні бої з більшовиками за Житомир та Бердичів, а вже 1 березня 1918 р. столиця України була звільнена запорожцями від червоних.     

 Клуб військово-історичної реконструкції "1-й Кінний полк Чорних Запорожців Армії УНР"

Попри снігопад та сильний вітер біля старої цвинтарної каплички зібралось чимало людей: духовенство Української Православної Церкви Київського Патріархату, офіцери Збройних Силу України, мешканці Гнатівки та сусідніх населених пунктів.

Благодійна ініціатива "Героїка" - громадський рух, який ставить на меті відродження українських військових поховань, встановлення пам’ятників та пам’ятних знаків на честь борців за незалежність України.

 Всі фото: Олена БОКЛІНКА

Від часу появи (2010 р.) "Героїка" встановила більше 20 монументів та пам’ятних знаків у Києві, Херсонській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, Тернопільській, Хмельницькій та Київській областях.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.