Завтра відкриється інтернет-архів визвольного руху

Понад 10 тисяч раніше не доступних документів - зокрема, про історію ОУН та УПА - міститиме спеціальний електронний архів в інтернеті. Описані електронні копії систематизовані тематично та хронологічно, а сам Е-архів постійно поповнюватиметься.

Про це ІП повідомили ініціатори створення архіву.

З 19 березня цього року "Електронний архів визвольного руху" надаватиме у вільному інтернет-доступі понад 10 000 систематизованих та описаних електронних копій документів з історії ОУН та УПА.

19 березня об 11:00 відбудеться презентація архіву - в головній читальній залі наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка (Львів, вул. Драгоманова, 5).

Планується подальше поповнення архіву документами, які розповідають про минуле ХХ століття в Україні, структури визвольного руху, політичні репресії та діяльність нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

Історики та волонтери проекту зібрали, систематизували та описали документи, щоб зробити більш зручним доступ для колег та усіх зацікавлених.

 

"Це своєрідний збірник документів, над яким, як і над паперовим, працює ціла команда, але це — набагато швидше, дешевше, доступніше. І екологічніше", — зазначив науковий керівник проекту Володимир В’ятрович.

Участь у презентації Е-архіву візьмуть:

- к. і. н. Володимир В’ятрович, керівник проекту, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху;

- к. і. н., Василь Кметь, директор наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка.

Е-Архів забезпечить відкритий доступ до історичних джерел, покращить оперативність у роботі з документами. Користувачі матимуть можливість як переглядати документи на сайті, так і скопіювати електронні копії у форматі .pdf.

Інтернет-адреса електронного архіву - avr.org.ua

Ініціатори проекту переконані, що Е-архів буде корисний дослідникам, історикам, студентам та аспірантам, усім, хто цікавиться історією України, СРСР та Центральної-Східної Європи у XX столітті, подіями періоду Другої світової війни, боротьбою народів СРСР за незалежність, історією тоталітарних режимів та репресій.

Електронний архів українського визвольного рухy — спільний проект Львівського національного університету імені Івана Франка, Центру досліджень визвольного руху з участю Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Його підготовка тривала три роки.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Архіви"

Година папуги. Діти пишуть Сталіну

Чапський чув, як тут кажуть: "То чорт дорогою іде". Нібито, якщо кинути у вихор сокирою — потече кров. Дивні тут забобони. Учора ті "чорти" вилися попід ногами і перебігали дорогу збудженим і усміхненим колегам Чапського. Він заздрив щастю колег, які вже пішли за колючий дріт і табірні мури у далекий, широкий світ.

Брати Шептицькі і єврейський народ. Частина І

Одним із вагомих епізодів у життєписі Митрополита Андрея Шептицького, як і в життєписі його молодшого брата бл. свщмч. Климентія — Праведника Народів Світу, є їхня участь у порятунку галицьких євреїв у часи Голокосту. Більшість інформації черпаємо зі спогадів очевидців, Порятунок євреїв — спільна справа братів, як і діяльність, спрямована на погашення антисемітських настроїв у тодішньому суспільстві, хоча більшість документів підписана самим Митрополитом. Парадокс у тому, що о. Климентій Шептицький був визнаний «Праведником народів світу» за порятунок євреїв у часи Голокосту, натомість заслугам Митрополита Андрея у такому визнанні було відмовлено.

Лютнева драма президента Бенеша

За столом в кабінеті президента Чехословаччини на Празькому Граді сидів сивий хворий чоловік. Президенту Едвардові Бенешу було лише 63 роки, проте постійні хвороби і тиск з боку політичних опонентів цілковито виснажили його. Президент щойно підписав призначення нового комуністичного уряду. Його держава, яку він власноруч засновував, будував і за яку бився десятиліттями, провалювалася в морок комуністичної диктатури. І під вироком Чехословаччині стояв його, Едварда Бенеша, підпис. Одного з найбільших демократів в історії центральної Європи ХХ століття.

Панас Мирний у 1917 році. Живий і голодний статський радник

Ні, Панас Мирний не помер у ХІХ столітті. Він та Іван Нечуй-Левицький - два письменники-класики, хто пережив революцію. І хоча його роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні" вивчали в школі всі без винятку покоління українців, для більшості цей факт - неабияка новина.