Завтра відкриється інтернет-архів визвольного руху

Понад 10 тисяч раніше не доступних документів - зокрема, про історію ОУН та УПА - міститиме спеціальний електронний архів в інтернеті. Описані електронні копії систематизовані тематично та хронологічно, а сам Е-архів постійно поповнюватиметься.

Про це ІП повідомили ініціатори створення архіву.

З 19 березня цього року "Електронний архів визвольного руху" надаватиме у вільному інтернет-доступі понад 10 000 систематизованих та описаних електронних копій документів з історії ОУН та УПА.

19 березня об 11:00 відбудеться презентація архіву - в головній читальній залі наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка (Львів, вул. Драгоманова, 5).

Планується подальше поповнення архіву документами, які розповідають про минуле ХХ століття в Україні, структури визвольного руху, політичні репресії та діяльність нацистського та комуністичного тоталітарних режимів.

Історики та волонтери проекту зібрали, систематизували та описали документи, щоб зробити більш зручним доступ для колег та усіх зацікавлених.

 

"Це своєрідний збірник документів, над яким, як і над паперовим, працює ціла команда, але це — набагато швидше, дешевше, доступніше. І екологічніше", — зазначив науковий керівник проекту Володимир В’ятрович.

Участь у презентації Е-архіву візьмуть:

- к. і. н. Володимир В’ятрович, керівник проекту, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху;

- к. і. н., Василь Кметь, директор наукової бібліотеки ЛНУ імені Івана Франка.

Е-Архів забезпечить відкритий доступ до історичних джерел, покращить оперативність у роботі з документами. Користувачі матимуть можливість як переглядати документи на сайті, так і скопіювати електронні копії у форматі .pdf.

Інтернет-адреса електронного архіву - avr.org.ua

Ініціатори проекту переконані, що Е-архів буде корисний дослідникам, історикам, студентам та аспірантам, усім, хто цікавиться історією України, СРСР та Центральної-Східної Європи у XX столітті, подіями періоду Другої світової війни, боротьбою народів СРСР за незалежність, історією тоталітарних режимів та репресій.

Електронний архів українського визвольного рухy — спільний проект Львівського національного університету імені Івана Франка, Центру досліджень визвольного руху з участю Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Його підготовка тривала три роки.

Дивіться також інші матеріали ІП за темою "Архіви"

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.