СТВОРЮЮТЬ ВІРТУАЛЬНИЙ МУЗЕЙ АМОСОВА. фото, відео

В рамках року Миколи Амосова, оголошеного ООН, група ентузіастів збирає документальні свідчення про великого українського лікаря. Шукають його колишніх пацієнтів, колег, речі, пов'язані з легендарним хірургом. Хочуть зробити фільм і музей.

Про це повідомив кореспондент "Історичної Правди".

Ініціативна група, до якої увійшли молоді кінематографісти, Асоціація кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва, а також родина Миколи Амосова, збирає як матеріальні предмети, які стосуються життя лікаря, так і нематеріальні свідчення.

Частину зібраних матеріалів використають для зйомок повнометражного документального фільму "Амосов: століття". Після цього весь масив зібраних даних буде відображено на сайті , який стане своєрідним меморіалом Миколи Амосова.

Микола Амосов

“Нас цікавлять спогади пацієнтів, яких оперував Микола Михайлович, його учнів, лікарів-сучасників, студентів, які слухали його надзвичайно популярні лекції, і просто тих людей, для яких він став взірцем, - зазначила професор-кардіолог Катерина Амосова (донька хірурга). - Ми просимо таких людей відгукнутися, розповісти нам свої життєві історії, надіслати фото”.

Контакти ініціативної групи наведені наприкінці цього тексту.

 Якщо ви знаєте людей, які лікувалися у клініці Амосова, покажіть їм цю новину. Країна має знати своїх героїв

Микола Амосов (1913-2002) - український лікар, академік НАН, учений в області медицини, кібернетики, біокібернетики. Засновник кардіохірургії в Україні, інженер, дослідник, винахідник, громадський діяч. Уперше у СРСР зробив протез мітрального клапана серця.

У 2008 році Микола Амосов був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки в проекті "Великі українці".

У грудні цього року відзначатиметься 100-річчя від дня народження Амосова. У зв'язку з цим ЮНЕСКО oголосила 2013-ий роком Амосова

Створені Амосовим в 1955 році у Києві клініка та інститут серцево-судинної хірургії врятували життя близько 95 000 осіб.

Шість тисяч найбільш складних операцій Амосов провів особисто. Під час Другої світової війни хірург прооперував іще близько чотирьох тисяч поранених.

50 років тому Амосов прооперував 16-річного Олександра Гончаренка, у якого була потрійна вада серця. Зараз колишньому пацієнту - 66. Сюжет про Гончаренка плюс кінохроніка часів УРСР

Автори планованого фільму "Амосов: століття" планують показати Амосова не тільки як видатного кардіохірурга, науковця, винахідника та філософа.

"Ми хочемо на прикладі його життя та досягнень продемонструвати той моральний внутрішній закон, який веде людину через її долю, - зазначив режисер і сценарист фільму "Амосов: століття" Сергій Лисенко. - Як людина залишає слід на трьох рівнях - подія, час, вічність”.

 Амосов за роботою (із онучкою Ганною)

За словами режисера, зйомки фільму фінансують своїми особистими коштами представники Асоціації кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва, родина Миколи Амосова, студія “Генератор”, що знімає фільм, та небайдужі люди, які переказують кошти на створений для цього рахунок.

Наразі бюджет фільму наповнений на 75%, збір коштів триває. Зйомки розпочнуться у квітні, стрічку буде презентовано до 6 грудня - дати народження Миколи Амосова.

В Україні немає музею людини, який став першим за популярністю неполітиком у проекті "Великі Українці". Є стенд у Національному музеї медицини. А створений Амосовим перший в СРСР апарат штучного кровообігу чомусь досі не можуть знайти у фондах Музею історії Києва

Контактувати з ініціативною групою можна за електронною адресою amosov.stoletie@gmail.com, за телефоном 067 238 53 24 або через фейсбук-сторінку проекту.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.