СТВОРЮЮТЬ ВІРТУАЛЬНИЙ МУЗЕЙ АМОСОВА. фото, відео

В рамках року Миколи Амосова, оголошеного ООН, група ентузіастів збирає документальні свідчення про великого українського лікаря. Шукають його колишніх пацієнтів, колег, речі, пов'язані з легендарним хірургом. Хочуть зробити фільм і музей.

Про це повідомив кореспондент "Історичної Правди".

Ініціативна група, до якої увійшли молоді кінематографісти, Асоціація кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва, а також родина Миколи Амосова, збирає як матеріальні предмети, які стосуються життя лікаря, так і нематеріальні свідчення.

Частину зібраних матеріалів використають для зйомок повнометражного документального фільму "Амосов: століття". Після цього весь масив зібраних даних буде відображено на сайті , який стане своєрідним меморіалом Миколи Амосова.

Микола Амосов

“Нас цікавлять спогади пацієнтів, яких оперував Микола Михайлович, його учнів, лікарів-сучасників, студентів, які слухали його надзвичайно популярні лекції, і просто тих людей, для яких він став взірцем, - зазначила професор-кардіолог Катерина Амосова (донька хірурга). - Ми просимо таких людей відгукнутися, розповісти нам свої життєві історії, надіслати фото”.

Контакти ініціативної групи наведені наприкінці цього тексту.

 Якщо ви знаєте людей, які лікувалися у клініці Амосова, покажіть їм цю новину. Країна має знати своїх героїв

Микола Амосов (1913-2002) - український лікар, академік НАН, учений в області медицини, кібернетики, біокібернетики. Засновник кардіохірургії в Україні, інженер, дослідник, винахідник, громадський діяч. Уперше у СРСР зробив протез мітрального клапана серця.

У 2008 році Микола Амосов був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки в проекті "Великі українці".

У грудні цього року відзначатиметься 100-річчя від дня народження Амосова. У зв'язку з цим ЮНЕСКО oголосила 2013-ий роком Амосова

Створені Амосовим в 1955 році у Києві клініка та інститут серцево-судинної хірургії врятували життя близько 95 000 осіб.

Шість тисяч найбільш складних операцій Амосов провів особисто. Під час Другої світової війни хірург прооперував іще близько чотирьох тисяч поранених.

50 років тому Амосов прооперував 16-річного Олександра Гончаренка, у якого була потрійна вада серця. Зараз колишньому пацієнту - 66. Сюжет про Гончаренка плюс кінохроніка часів УРСР

Автори планованого фільму "Амосов: століття" планують показати Амосова не тільки як видатного кардіохірурга, науковця, винахідника та філософа.

"Ми хочемо на прикладі його життя та досягнень продемонструвати той моральний внутрішній закон, який веде людину через її долю, - зазначив режисер і сценарист фільму "Амосов: століття" Сергій Лисенко. - Як людина залишає слід на трьох рівнях - подія, час, вічність”.

 Амосов за роботою (із онучкою Ганною)

За словами режисера, зйомки фільму фінансують своїми особистими коштами представники Асоціації кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва, родина Миколи Амосова, студія “Генератор”, що знімає фільм, та небайдужі люди, які переказують кошти на створений для цього рахунок.

Наразі бюджет фільму наповнений на 75%, збір коштів триває. Зйомки розпочнуться у квітні, стрічку буде презентовано до 6 грудня - дати народження Миколи Амосова.

В Україні немає музею людини, який став першим за популярністю неполітиком у проекті "Великі Українці". Є стенд у Національному музеї медицини. А створений Амосовим перший в СРСР апарат штучного кровообігу чомусь досі не можуть знайти у фондах Музею історії Києва

Контактувати з ініціативною групою можна за електронною адресою amosov.stoletie@gmail.com, за телефоном 067 238 53 24 або через фейсбук-сторінку проекту.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.