СТВОРЮЮТЬ ВІРТУАЛЬНИЙ МУЗЕЙ АМОСОВА. фото, відео

В рамках року Миколи Амосова, оголошеного ООН, група ентузіастів збирає документальні свідчення про великого українського лікаря. Шукають його колишніх пацієнтів, колег, речі, пов'язані з легендарним хірургом. Хочуть зробити фільм і музей.

Про це повідомив кореспондент "Історичної Правди".

Ініціативна група, до якої увійшли молоді кінематографісти, Асоціація кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва, а також родина Миколи Амосова, збирає як матеріальні предмети, які стосуються життя лікаря, так і нематеріальні свідчення.

Частину зібраних матеріалів використають для зйомок повнометражного документального фільму "Амосов: століття". Після цього весь масив зібраних даних буде відображено на сайті , який стане своєрідним меморіалом Миколи Амосова.

Микола Амосов

“Нас цікавлять спогади пацієнтів, яких оперував Микола Михайлович, його учнів, лікарів-сучасників, студентів, які слухали його надзвичайно популярні лекції, і просто тих людей, для яких він став взірцем, - зазначила професор-кардіолог Катерина Амосова (донька хірурга). - Ми просимо таких людей відгукнутися, розповісти нам свої життєві історії, надіслати фото”.

Контакти ініціативної групи наведені наприкінці цього тексту.

 Якщо ви знаєте людей, які лікувалися у клініці Амосова, покажіть їм цю новину. Країна має знати своїх героїв

Микола Амосов (1913-2002) - український лікар, академік НАН, учений в області медицини, кібернетики, біокібернетики. Засновник кардіохірургії в Україні, інженер, дослідник, винахідник, громадський діяч. Уперше у СРСР зробив протез мітрального клапана серця.

У 2008 році Микола Амосов був визнаний другим після Ярослава Мудрого великим українцем за результатами опитування громадської думки в проекті "Великі українці".

У грудні цього року відзначатиметься 100-річчя від дня народження Амосова. У зв'язку з цим ЮНЕСКО oголосила 2013-ий роком Амосова

Створені Амосовим в 1955 році у Києві клініка та інститут серцево-судинної хірургії врятували життя близько 95 000 осіб.

Шість тисяч найбільш складних операцій Амосов провів особисто. Під час Другої світової війни хірург прооперував іще близько чотирьох тисяч поранених.

50 років тому Амосов прооперував 16-річного Олександра Гончаренка, у якого була потрійна вада серця. Зараз колишньому пацієнту - 66. Сюжет про Гончаренка плюс кінохроніка часів УРСР

Автори планованого фільму "Амосов: століття" планують показати Амосова не тільки як видатного кардіохірурга, науковця, винахідника та філософа.

"Ми хочемо на прикладі його життя та досягнень продемонструвати той моральний внутрішній закон, який веде людину через її долю, - зазначив режисер і сценарист фільму "Амосов: століття" Сергій Лисенко. - Як людина залишає слід на трьох рівнях - подія, час, вічність”.

 Амосов за роботою (із онучкою Ганною)

За словами режисера, зйомки фільму фінансують своїми особистими коштами представники Асоціації кардіологів, серцевих та судинних хірургів Києва, родина Миколи Амосова, студія “Генератор”, що знімає фільм, та небайдужі люди, які переказують кошти на створений для цього рахунок.

Наразі бюджет фільму наповнений на 75%, збір коштів триває. Зйомки розпочнуться у квітні, стрічку буде презентовано до 6 грудня - дати народження Миколи Амосова.

В Україні немає музею людини, який став першим за популярністю неполітиком у проекті "Великі Українці". Є стенд у Національному музеї медицини. А створений Амосовим перший в СРСР апарат штучного кровообігу чомусь досі не можуть знайти у фондах Музею історії Києва

Контактувати з ініціативною групою можна за електронною адресою amosov.stoletie@gmail.com, за телефоном 067 238 53 24 або через фейсбук-сторінку проекту.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".