Ампулу вакцини від коронавірусу BioNTech виставлять у Музеї історії ФРН

Ампула вакцини від коронавірусу BioNTech/Pfizer поповнить колекцію Музею історії ФРН у Бонні

Про це повідомив видання Rheinische Post президент фонду Haus der Geschichte Ганс Вальтер Гюттер, передає Укрінформ.

Пандемія, за словами Гюттера, є "епохальною подією у новітній історії", яку можна порівняти лише із закінченням Другої світової війни. Ампула вакцини символізує "світло у кінці тунелю".

"Ми вже зібрали понад 400 об'єктів, пов'язаних з пандемією. І ми маємо ампулу з першої партії вакцини BioNTech", - заявив президент фонду.

Фонд Haus der Geschichte об'єднує 4 музеї в трьох містах - Бонні, Лейпцигу та Берліні.

Як повідомлялось, вакцина, розроблена німецькою фармакологічною компанією-стартапом BioNTech у співпраці з американським концерном Pfizer, була першою, яку схвалило європейське агентство ЕМА в грудні 2020 року і яка стала використовуватися в ЄС.

 

Імена, писані по воді. Українська еміграція у Великій Британії

Першою громадою етнічних українців в Англії стали емігранти, які не доїхали до Америки. Комусь не вистачило грошей, а хтось надав перевагу пожинанню плодів британської індустріальної революції над створенням канадського аграрного прориву

Словацьке національне питання та чехословацький військовий рух в Україні у 1914-1918 роках

Словаки – давні сусіди українців. Поміж Україною та Словацькою Республікою існує спільний кордон – 97 км. Водночас, про словацьку історію та культуру в Україні мало хто знає. У більшості літератури, яка виходила на території Російської імперії, словаки вважались частиною чеського народу, який мешкає в Угорському королівстві Австро-Угорської монархії. У статистичних даних про населення України, зібраних на межі ХІХ – ХХ століть, відображена змішана інформація про чехів та словаків

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.