Спецпроект

Волинська ОДА готується до вшанування жертв трагедії 1943 року

Керівництво Волинської області готується "вшанувати пам'ять жертв "Волинської трагедії" 1943 року, коли пройшли етнічні чистки українського і польського населення на території Волині".

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на прес-службу Волинської облдержадміністрації.

Як повідомив начальник управління внутрішньої політики Волинської ОДА Андрій Мельник, у липні 2013 року виповнюється 70 років з часу вчинення етнічної чистки українського і польського населення, здійсненої Українською повстанською армією (УПА) і польською Армією крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту і радянських партизанів у 1943 році.

З обох сторін у збройному конфлікті загинули десятки тисяч людей, зазначається у повідомленні.

За словами Мельника, робота з підготовки до цієї дати "повинна бути дуже делікатно підготовлена, щоб не загострювати настрої громадськості".

Представник ОДА зазначив, що з метою узгодження цих заходів, в яких візьмуть участь обидві сторони, область відвідав посол Польщі в Україні Генрік Литвин.

Чиновник акцентував увагу на тому, що в ОДА буде створено окремий сайт, присвячений подіям 1943 року. Крім цього, готується тематична програма, в якій історики місцевих вузів у форматі дискусії обговорять причини і наслідки Волинської трагедії.

Також Мельник розповів, що в червні планується проведення наукової конференції - альтернативи тій, яка відбулася у лютому цього року року в Любліні (Польща), на якій "поляки односторонньо оцінили події 70-річної давнини".

У контексті української позиції про події буде знято документальний фільм з використанням історичних матеріалів та архівів державного телебачення.

Разом з тим планується спільне відвідування Іваничівського району області з проведенням молебню біля пам'ятника жертвам Волинської трагедії в с.Павлівка, який був відкритий в 2003 році за участю президентів двох держав.

Дивіться також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.