Спецпроект

ПОЛЯКИ ОБГОВОРИЛИ ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ БЕЗ УКРАЇНЦІВ

У Любліні (Польща) 6 лютого відбулася науково-популярна конференція "Волинь–1943. Початок", присвячена польсько-українському конфліктові часів Другої світової війни.

Про це повідомляє Польське радіо.

Конференцію організатори з Інституту національної пам’яті Польщі (ІПН) присвятили даті, коли, як стверджує польський професосор Ґжеґож Мотика, на початку лютого 1943 року сотня УПА Григорія Перегіняка знищила польську колонію Паросля-Перша на Сарненщині, що, на думку дослідника, дало початок масовому винищенню польського населення Волині.

Конференція скликана з метою "представлення точки зору польської історіографії на це питання в опозиції до української історіографії", – підкреслив представник ІНП Маріуш Зайончковський.

Саме тому дослідників з України не запрошено. "Дійшло б до занедбання точок зору, не було б жодної дискусії, почалася б суперечка", – додав Зайончковський.

Нагадаємо, що ряд українських істориків, серед них доктор історичних наук Іван Патриляк поставили під сумнів те, що сотня Перегіняка після акції на райцентр Володимирець намагалася би продовжити активні дії, натомість, твердять історики, партизани відійшли до поліських боліт.

Версію про причетність сотні Перегіняка до знищення села Парослі заперечує також Степан Бакунець - останній живий вояк цього військового формування.

На думку більшості учасників конференції, пише Польське радіо, "у роботах українських істориків, серед яких найчастіше згадувався Володимир В’ятрович, заперечується чимало фактів Волинської трагедії, зокрема питання оцінки тамтешніх подій як "геноциду польського народу".

Представниця співорганізатора конференції, найбільш ліберального осередка Любліна Brama Grodzka – Teatr NN Александра Зінчук наголошує: "Головним організатором є ІНП, передусім програма є з їхнього боку".

Александра Зінчук вказує на свій проект: "Поєднання через важку пам’ять", у рамках якого польські й українські студенти разом збирали свідчення очевидців і разом вчилися розуміти важке минуле

Як відомо, греко- та римо-католики готують спільну заяву з приводу 70-річчя подій на Волині.

Читайте також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.