Спецпроект

ПОЛЯКИ ОБГОВОРИЛИ ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ БЕЗ УКРАЇНЦІВ

У Любліні (Польща) 6 лютого відбулася науково-популярна конференція "Волинь–1943. Початок", присвячена польсько-українському конфліктові часів Другої світової війни.

Про це повідомляє Польське радіо.

Конференцію організатори з Інституту національної пам’яті Польщі (ІПН) присвятили даті, коли, як стверджує польський професосор Ґжеґож Мотика, на початку лютого 1943 року сотня УПА Григорія Перегіняка знищила польську колонію Паросля-Перша на Сарненщині, що, на думку дослідника, дало початок масовому винищенню польського населення Волині.

Конференція скликана з метою "представлення точки зору польської історіографії на це питання в опозиції до української історіографії", – підкреслив представник ІНП Маріуш Зайончковський.

Саме тому дослідників з України не запрошено. "Дійшло б до занедбання точок зору, не було б жодної дискусії, почалася б суперечка", – додав Зайончковський.

Нагадаємо, що ряд українських істориків, серед них доктор історичних наук Іван Патриляк поставили під сумнів те, що сотня Перегіняка після акції на райцентр Володимирець намагалася би продовжити активні дії, натомість, твердять історики, партизани відійшли до поліських боліт.

Версію про причетність сотні Перегіняка до знищення села Парослі заперечує також Степан Бакунець - останній живий вояк цього військового формування.

На думку більшості учасників конференції, пише Польське радіо, "у роботах українських істориків, серед яких найчастіше згадувався Володимир В’ятрович, заперечується чимало фактів Волинської трагедії, зокрема питання оцінки тамтешніх подій як "геноциду польського народу".

Представниця співорганізатора конференції, найбільш ліберального осередка Любліна Brama Grodzka – Teatr NN Александра Зінчук наголошує: "Головним організатором є ІНП, передусім програма є з їхнього боку".

Александра Зінчук вказує на свій проект: "Поєднання через важку пам’ять", у рамках якого польські й українські студенти разом збирали свідчення очевидців і разом вчилися розуміти важке минуле

Як відомо, греко- та римо-католики готують спільну заяву з приводу 70-річчя подій на Волині.

Читайте також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.