Спецпроект

ПОЛЯКИ ОБГОВОРИЛИ ВОЛИНСЬКУ ТРАГЕДІЮ БЕЗ УКРАЇНЦІВ

У Любліні (Польща) 6 лютого відбулася науково-популярна конференція "Волинь–1943. Початок", присвячена польсько-українському конфліктові часів Другої світової війни.

Про це повідомляє Польське радіо.

Конференцію організатори з Інституту національної пам’яті Польщі (ІПН) присвятили даті, коли, як стверджує польський професосор Ґжеґож Мотика, на початку лютого 1943 року сотня УПА Григорія Перегіняка знищила польську колонію Паросля-Перша на Сарненщині, що, на думку дослідника, дало початок масовому винищенню польського населення Волині.

Конференція скликана з метою "представлення точки зору польської історіографії на це питання в опозиції до української історіографії", – підкреслив представник ІНП Маріуш Зайончковський.

Саме тому дослідників з України не запрошено. "Дійшло б до занедбання точок зору, не було б жодної дискусії, почалася б суперечка", – додав Зайончковський.

Нагадаємо, що ряд українських істориків, серед них доктор історичних наук Іван Патриляк поставили під сумнів те, що сотня Перегіняка після акції на райцентр Володимирець намагалася би продовжити активні дії, натомість, твердять історики, партизани відійшли до поліських боліт.

Версію про причетність сотні Перегіняка до знищення села Парослі заперечує також Степан Бакунець - останній живий вояк цього військового формування.

На думку більшості учасників конференції, пише Польське радіо, "у роботах українських істориків, серед яких найчастіше згадувався Володимир В’ятрович, заперечується чимало фактів Волинської трагедії, зокрема питання оцінки тамтешніх подій як "геноциду польського народу".

Представниця співорганізатора конференції, найбільш ліберального осередка Любліна Brama Grodzka – Teatr NN Александра Зінчук наголошує: "Головним організатором є ІНП, передусім програма є з їхнього боку".

Александра Зінчук вказує на свій проект: "Поєднання через важку пам’ять", у рамках якого польські й українські студенти разом збирали свідчення очевидців і разом вчилися розуміти важке минуле

Як відомо, греко- та римо-католики готують спільну заяву з приводу 70-річчя подій на Волині.

Читайте також інші матеріали ІП на тему "Волинська трагедія"

Список розстріляних українців у Сандармоху

5 серпня 1937 року вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи». Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від реальних та потенційних опонентів владі, від елементів, які «не годилися для будівництва комунізму». Теоретичне обґрунтування цих заходів здійснив новий нарком НКВД Ніколай Єжов, а вдосконалив особисто Сталін.

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей