Спецпроект

У Ріо-де-Жанейро відкритий музей сучасного мистецтва

Минулого тижня в Ріо-де-Жанейро відкрився музей сучасного мистецтва Латинської Америки Casa Daros. Він розташувався у відреставрованому особняку XIX століття, побудованому у неокласичному стилі за проектом архітектора Франсішку Жоакіма Бетенкура да Сілва (Francisco Joaquim Bethencourt da Silva).

Про це пише travel.ru.

На реставрацію будівлі пішло 7 років і 30 мільйонів доларів. У результаті на площі 12 тисяч квадратних метрів обладнано декілька виставкових залів, бібліотека сучасної літератури Латинської Америки та конференц-зали для семінарів.

Адреса музею - вулиця Rua General Severiano, 159. До 14 квітня його можна відвідувати безкоштовно, потім вартість квитка для дорослого туриста складе 12 бразильських реалів (менше 200 рублів). Комплекс відкрився виставкою Cantos Cuentos Colombianos, на якій представлені роботи десяти колумбійських художників. Casa Daros в Ріо став єдиною філією швейцарського приватного музею сучасного латиноамериканського мистецтва в Цюріху - найбільшого в Європі сховища робіт майстрів з Латинської Америки.

Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.