У Бразилії відзначатимуть 130-річчя української діаспори

Посольство Бразилії в Україні оприлюднило програму відзначення 130-річчя еміграції українців до Бразилії

Програма онлайн заходів присвячених відзначенню 130 річниці імміграції українців до Бразилії:

 

28 травня.

Розповідь визнаного режисера Гуто Паско, після чого відбудеться онлайн-показ документального фільму "Зроблено в Україні - українці в Парані"

14 червня.

Майстер-клас з гастрономії талановитого шеф-кухар Вані Крекніскі Vania Krekniski з презентацією страви, що створена шляхом поєднання елементів бразильської та української кухні.

8 липня.

Розповідь журналіста і режисера Селсо Фонтао про його документальний фільм "Lição do Silêncio" ("Урок тиши"), в якому йдеться про велику роботу українця Богдана Вітенко, завдяки якому медитація увійшла в систему дошкільної освіти у багатьох бразильських школах. Одразу після цього відбудеться показ документального фільму.

9 серпня.

Генеральний директор Карлос Вальдір Хенце Жуніор та диригент хору та оркестру Ігор Юліан Ковалюк фольклорного ансамбля "Полтава" розкажуть про його походження, про внесок українських музикальних та мистецький традицій в бразильську культуру та покаже записи, зроблені на репетиціях колективу.

10 вересня.

Відеоконференція на тему "130 років української імміграції до Бразилії - походження, еволюція та внесок" організована Посольством спільно з "Міжнародним інститутом досліджень діаспори" при Острозькому університеті. У відеоконференції беруть участь керівник проекту - професор Алла Атаманенко та Хома Андріїв - дослідник історії української імміграції, який перебуває в Бразилії.

10 жовтня.

Виступ групи молодих бандуристів

18 листопада.

Відеоконференція на тему "Перебування Імператора Бразилії Дона Педро II в Україні", яка організована спільно з історичним факультетом Університету Тараса Шевченка за участі спеціальної гості - професора д-ра Люсії Марії Пашоаль Гімарайнш. В ході заходу будуть обговорені історичні аспекти життя України та Бразилії того часу, крім того, слухачі також дізнаються про особисті властивості імператора та про цікаві події, що відбувалися під час його подорожі.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.