У Бразилії відзначатимуть 130-річчя української діаспори

Посольство Бразилії в Україні оприлюднило програму відзначення 130-річчя еміграції українців до Бразилії

Програма онлайн заходів присвячених відзначенню 130 річниці імміграції українців до Бразилії:

 

28 травня.

Розповідь визнаного режисера Гуто Паско, після чого відбудеться онлайн-показ документального фільму "Зроблено в Україні - українці в Парані"

14 червня.

Майстер-клас з гастрономії талановитого шеф-кухар Вані Крекніскі Vania Krekniski з презентацією страви, що створена шляхом поєднання елементів бразильської та української кухні.

8 липня.

Розповідь журналіста і режисера Селсо Фонтао про його документальний фільм "Lição do Silêncio" ("Урок тиши"), в якому йдеться про велику роботу українця Богдана Вітенко, завдяки якому медитація увійшла в систему дошкільної освіти у багатьох бразильських школах. Одразу після цього відбудеться показ документального фільму.

9 серпня.

Генеральний директор Карлос Вальдір Хенце Жуніор та диригент хору та оркестру Ігор Юліан Ковалюк фольклорного ансамбля "Полтава" розкажуть про його походження, про внесок українських музикальних та мистецький традицій в бразильську культуру та покаже записи, зроблені на репетиціях колективу.

10 вересня.

Відеоконференція на тему "130 років української імміграції до Бразилії - походження, еволюція та внесок" організована Посольством спільно з "Міжнародним інститутом досліджень діаспори" при Острозькому університеті. У відеоконференції беруть участь керівник проекту - професор Алла Атаманенко та Хома Андріїв - дослідник історії української імміграції, який перебуває в Бразилії.

10 жовтня.

Виступ групи молодих бандуристів

18 листопада.

Відеоконференція на тему "Перебування Імператора Бразилії Дона Педро II в Україні", яка організована спільно з історичним факультетом Університету Тараса Шевченка за участі спеціальної гості - професора д-ра Люсії Марії Пашоаль Гімарайнш. В ході заходу будуть обговорені історичні аспекти життя України та Бразилії того часу, крім того, слухачі також дізнаються про особисті властивості імператора та про цікаві події, що відбувалися під час його подорожі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.