У доісторичний Бразилії жив невеличкий динозавр, схожий на райську пташку

У Бразилії знайшли скам’янілі залишки незвичного динозавра — він був розміром з курку, мав вражаючу гриву та довгі й жорсткі відростки на плечах, схожі на стрічки. Це перші залишки динозавра з ознаками пір’я, знайдені у Південній Америці.

Про це розповідає CNN.

 

Скам'янілості бразильського опереного динозавра знайшли робітники у вапняковому кар'єрі. Тварина, що жила близько 110 мільйонів років тому, напрочуд добре збереглася — відбитки свідчать про те, що вона мала довгу й густу гриву, що спадала зі спини.

Лапи динозавра були вкриті подобою хутра аж до самих пальців, а грива ворушилася внаслідок напруження м'язів, як шпичаки в дикобраза. Вид назвали Ubirajara jubatus, де ubirajara — "володар списа" мовою корінної народності тупі, а jubatus — "грива" латиною.

Дослідники, які вивчали залишки, припускають, що оперення та характерні відростки на плечах виконували демонстративні функції під час складних шлюбних ігор цього різновиду динозаврів.

Схожі відростки мали деякі птахоподібні динозаври, проте у них "стрічки" росли з хвоста. На сьогоднішній день є небагато птахів з такими оздобами на плечах — зокрема, деякі представники родини райських птахів.

Дослідники не можуть достовірно реконструювати стать динозавра, але з огляду на статевий диморфізм птахів припускають, що це був молодий самець, а в дорослих представників його виду окраси були б виражені ще складніше та яскравіше.

Динозаври, ймовірно, мали яскраве забарвлення та практикували складні "танці" перед спарюванням, під час яких демонстрували свою гриву та відростки з плечей.

Палеонтологи зазначають, що багато видів динозаврів мали пір'я або інші схожі на них структури, але більшість залишків оперених динозаврів досі знаходили в Німеччині та Китаї.

Якщо висновки про опереність динозавра підтвердяться, знахідка стане гучним відкриттям, оскільки це буде не лише перший оперений динозавр з півдня, але й найбільш ранній динозавр, що має настільки дивовижний вигляд.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.