Спецпроект

Віденська Кунсткамера відкрилась після багаторічної реконструкції

Знаменита віденська Кунсткамера, що включає в себе колекцію рідкісних ювелірних виробів та творів декоративно-прикладного мистецтва, яку Габсбурги збирали впродовж XV-XVIII ст., відкрилась в Музеї історії мистецтв після 11 років реконструкції.

Про це пишуть "Ведомости".

"Я досить багато подорожувала і бувала в різних музеях, і я висловлюся в найвищому ступені: це найкраща експозиція, яку я бачила у всьому світі. Для мене це святковий день, а для всіх нас - історичний момент: Кунсткамера знову відкрита!"- Сказала на прес-конференції напередодні відкриття міністр освіти, мистецтва і культури Австрії Клаудія Шмід.

Габсбурги почали збирати рідкості в своїх замках, починаючи з пізнього Середньовіччя. У XIX ст. імператор Франц-Йосиф перерозподілив ці колекції між створеними ним публічними музеями, і Кунсткамера була вперше виставлена ​​в складі Музею історії мистецтв у 1891 р. Однак у 2002 р. експозиція була закрита як не відповідна сучасним міжнародним нормам консервації об'єктів, безпеки зберігання та правилам експонування. У 2010 р. уряд Австрії виділив гроші, і почалася робота по реконструкції 20 залів і створення нової експозиції, для роботи над якою були залучені найкращі архітектори, дизайнери та майстри музейної справи - з Австрії, Німеччини та інших країн.

Сьогодні понад 2000 об'єктів виставлені у відреставрованих залах площею близько 2700 кв. м в лівому крилі Музею історії мистецтв, занурені в приглушене світло, таємничо мерехтячи золотом, емалями і дорогоцінними каменями і відбиваючись у скляних стінках вітрин, які забезпечені найсучаснішими фільтрами та умовами клімату схоронності. Реконструкція обійшлася в 18,6 млн євро, з яких близько 15 млн були виділені урядом, а 3500000 музей зібрав завдяки меценатам, повідомили на прес-конференції керівники музею.

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".