Спецпроект

Віденська Кунсткамера відкрилась після багаторічної реконструкції

Знаменита віденська Кунсткамера, що включає в себе колекцію рідкісних ювелірних виробів та творів декоративно-прикладного мистецтва, яку Габсбурги збирали впродовж XV-XVIII ст., відкрилась в Музеї історії мистецтв після 11 років реконструкції.

Про це пишуть "Ведомости".

"Я досить багато подорожувала і бувала в різних музеях, і я висловлюся в найвищому ступені: це найкраща експозиція, яку я бачила у всьому світі. Для мене це святковий день, а для всіх нас - історичний момент: Кунсткамера знову відкрита!"- Сказала на прес-конференції напередодні відкриття міністр освіти, мистецтва і культури Австрії Клаудія Шмід.

Габсбурги почали збирати рідкості в своїх замках, починаючи з пізнього Середньовіччя. У XIX ст. імператор Франц-Йосиф перерозподілив ці колекції між створеними ним публічними музеями, і Кунсткамера була вперше виставлена ​​в складі Музею історії мистецтв у 1891 р. Однак у 2002 р. експозиція була закрита як не відповідна сучасним міжнародним нормам консервації об'єктів, безпеки зберігання та правилам експонування. У 2010 р. уряд Австрії виділив гроші, і почалася робота по реконструкції 20 залів і створення нової експозиції, для роботи над якою були залучені найкращі архітектори, дизайнери та майстри музейної справи - з Австрії, Німеччини та інших країн.

Сьогодні понад 2000 об'єктів виставлені у відреставрованих залах площею близько 2700 кв. м в лівому крилі Музею історії мистецтв, занурені в приглушене світло, таємничо мерехтячи золотом, емалями і дорогоцінними каменями і відбиваючись у скляних стінках вітрин, які забезпечені найсучаснішими фільтрами та умовами клімату схоронності. Реконструкція обійшлася в 18,6 млн євро, з яких близько 15 млн були виділені урядом, а 3500000 музей зібрав завдяки меценатам, повідомили на прес-конференції керівники музею.

Теми

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.