У Києві - виставка про єврейські аграрні колонії на Півдні України

Центр юдаїки Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує на відкриття історико-культурної виставки "Євреї на землі: Агро-Джойнт та сільськогосподарські колонії Південної України у 20–30-ті роки ХХ ст.".

Відкриття виставки відбудеться 14 квітня 2013 року о 15:00 у Національному музеї Тараса Шевченка за адресою: Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12.

На виставці представлено матеріали, які висвітлюють становлення та розвиток єврейських сільськогосподарських поселень на території України – від середини XIX ст. до кінця 1930-х років.

На початку 1920-х років Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет "Джойнт" підтримав проект відновлення єврейських колоній Південної України й уклав угоду з урядом СРСР.

У червні 1924 року було утворено сільськогосподарський підрозділ – Агро-Джойнт, основним завданням якого стала допомога (фінансова, кадрова, технічна, матеріальна тощо) колективам переселенців і який працював у СРСР до 1938 р.

 Афіша заходу

Виставку значною мірою створено на матеріалах книги М. Міцеля ""Остання глава": Агро-Джойнт у роки Великого терору" (Київ: Дух і Літера, 2012, рос.) та архівних зібраннях Центру юдаїки НаУКМА.

Особливу увагу в експозиції приділено фінальному етапу праці Агро-Джойнта в СРСР та її результатам, а також репресіям 1937–1938 років проти працівників цієї організації.

На виставці експонуються унікальні документи та фотографії щодо діяльності Агро-Джойнта в Україні та існування єврейських колоній, тематичні та агітаційні плакати 1920–1930-х рр.

Життя колоній ілюструють малюнки Марка Епштейна (із зібрання Національного художнього музею України). Частину експозиції складають сільськогосподарські знаряддя Півдня України початку ХХ ст. (із колекції Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара").

Представлені окремі експонати з колекцій Вахтанґа Кіпіані та Ігоря Гольфмана, а також з архіву Йосифа Зісельса. Виставку супроводжує показ документального фільму "Євреї на землі" (СРСР, 1927 р.).

Виставку організовано за підтримки Київського офісу Джойнта.

Дивіться також інші матеріали за темою "Євреї"

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.