Спецпроект

У Феодосії реконструюють музей сестер Цвєтаєвих

У Феодосії в меморіальному музеї Марини і Анастасії Цвєтаєвих, який знаходиться на вулиці Коробкова, планують провести реконструкцію великого виставкового залу в 65 кв. м.

Про це пише reeana.com.

"Великий зал, розташований трохи далі, углиб музею стане дворівневим, з антресолями. На другому поверсі ми будемо розміщувати виставки, а на першому рівні - буде продовження експозиції, пов'язаної з Феодосією і життям в нашому місті сестер Цвєтаєвих. Це дизайн. А спочатку належить виконати ремонтні роботи - зміцнення фундаменту, стін, перекриттів, підняти дах ", - пояснила директор музею Зоя Тихонова.

Вона зазначила, що розширення площі музею дозволить проводити літературні вечори із запрошенням великої кількості людей - за розрахунками там можуть вміститися до 50 осіб. "Задумка великі, дай бог, щоб все вдалося", - підсумувала директор музею.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.