В Інституті СНД визнали, що російську мову придумали в Україні

Про це в інтерв'ю "Главкому" заявив російський політолог, який курує український напрямок в Інституті країн СНД, Владімір Жаріхін.

"Вона [російська мова], між іншим, прийшла в наші російські палестини якраз із Києва - тобто з України в Росію", - заявив Жаріхін.

За словами політолога, справедливіше буде "називати російську мову українською, а українську - западенською".

"Граматика" Мелетія Смотрицького (1619 рік), де вперше з'явилися майбутні російські граматичні поняття. Московське видання 1721 року

"І ми в Росії погодимося, що розмовляємо справжньою українською мовою, тому що історично це дійсно так ", - підкреслив Жаріхін.

Як відомо, "батьками" сучасної російської мови росіяни вважають українців Мелетія Смотрицького і Лаврентія Зизанія, які були авторами перших церковнослов'янських граматик.

ІП вітає той факт, що росіяни повертаються до своїх українських витоків. Тільки пану Жаріхіну варто підучити матчастину - в основу сучасної української ліг не "западенський", а наддніпрянський варіант живого народного мовлення Русі-України.

Перший на Русі словник - "Лексис" Лаврентія Зизанія (1596 рік). Ліворуч - книжні церковнослов'янські (нині російські) слова, праворуч - живі руські (українські)

У грудні 2010 року генконсул РФ у Львові заявляв, що на Галичині не було української мови, а її у XX-му сторіччі принесли комуністи.

Читайте також інші матеріали за темою "Мова"

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.