В Інституті СНД визнали, що російську мову придумали в Україні

Про це в інтерв'ю "Главкому" заявив російський політолог, який курує український напрямок в Інституті країн СНД, Владімір Жаріхін.

"Вона [російська мова], між іншим, прийшла в наші російські палестини якраз із Києва - тобто з України в Росію", - заявив Жаріхін.

За словами політолога, справедливіше буде "називати російську мову українською, а українську - западенською".

"Граматика" Мелетія Смотрицького (1619 рік), де вперше з'явилися майбутні російські граматичні поняття. Московське видання 1721 року

"І ми в Росії погодимося, що розмовляємо справжньою українською мовою, тому що історично це дійсно так ", - підкреслив Жаріхін.

Як відомо, "батьками" сучасної російської мови росіяни вважають українців Мелетія Смотрицького і Лаврентія Зизанія, які були авторами перших церковнослов'янських граматик.

ІП вітає той факт, що росіяни повертаються до своїх українських витоків. Тільки пану Жаріхіну варто підучити матчастину - в основу сучасної української ліг не "западенський", а наддніпрянський варіант живого народного мовлення Русі-України.

Перший на Русі словник - "Лексис" Лаврентія Зизанія (1596 рік). Ліворуч - книжні церковнослов'янські (нині російські) слова, праворуч - живі руські (українські)

У грудні 2010 року генконсул РФ у Львові заявляв, що на Галичині не було української мови, а її у XX-му сторіччі принесли комуністи.

Читайте також інші матеріали за темою "Мова"

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.