Лук'яненко іде з політики

Дисидент радянських часів, лідер УРП Левко Лук'яненко прийняв рішення піти з політики.

Про це пише УП з посиланням на "Коммерсанть".

"На засіданні керівного органа — центральної ради — я склав із себе повноваження глави партії, оскільки вважаю, що я вже не в тому віці, щоб очолювати партію й продовжувати розбудовувати її",- заявив Лук'яненко.

За його словами, він залишається в статусі почесного голови УРП, а главою партії до проведення з'їзду був обраний глава громадської організації "Суспільна ліга Україна-НАТО" Сергій Джердж.

За словами Джерджа, УРП запропонувала Народному руху, Українській народній партії, Конгресу українських націоналістів і українській платформі "Собор" об'єднатися в "єдину потужну правоцентристську опозиційну партію".

Сам Лук'яненко заявив, що причиною його рішення про вихід з політики стала "системна бездіяльність" голови Київської міськорганізації УРП Павла Москаленка.

Читайте також: "Дружина Левка Лук'яненка про свого чоловіка"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.