Спецпроект

У Шахтарську можуть "розширити" музей баяна. ФОТО

Заступник голови Донецької обласної ради, Олександр Кравцов, відвідав музей історії баяна в Шахтарську і пообіцяв розширити площу музею.

Про це пише donbass.ua.

"Через те що експозиції унікального музею налічують понад три з половиною тисяч експонатів, а можливість демонструвати є лише для 600 предметів, необхідно вирішувати питання про розширення музею. Будемо шукати варіанти, у тому числі за рахунок залучення позабюджетних коштів ", - зазначив заступник голови облради Олександр Кравцов.

Музей баяну в Шахтарську

Крім екскурсій, працівники музею демонструють гру на старовинних інструментах учням музичних установ, щоб вони мали можливість відтворювати музику, написану кілька століть тому на сучасних інструментах.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.